Часто люди запевняли, що заплатили йому, коли ж насправді не давали ні гроша, а він вірив їхнім словам.  
Коли ж прийшов йому час умирати, він підніс очі до небес і мовив:  
– О, Аллах! Я приймав багато ламаних монет від людей, але жодного разу не осуджував їх у своєму серці. Просто вважав, що вони не відають, що роблять. Я також ламаний гріш. Якщо Твоя ласка, не суди мене.  
І почув Голос, що сказав:  
– Як можна судити того, хто не судив інших?  
Багато хто робить діла любові.  
Рідко можна зустріти людину, й думки якої сповнені любові.  

Ентоні де Мелло "Молитва жабки"

Email (не публикуется)

Имя

Фамилия

Комментарий
 осталось символов

Отправить