Задоволеність студентами Київського національного університету ім. Т.Шевченка зміною навчання |
10.10.2007 г. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Робота з курсу "Організація та методи вибіркових досліджень".
Актуальність теми. Навчання – провідний вид діяльності студентів денного відділення і тому структуруючим чинником у розподілі бюджету часу студентів є режим (зміна) навчання. В Київському Національному Університеті імені Тараса Шевченка є дві зміни навчання і цікаво буде порівняти розподіл бюджету часу, вплив та задоволеність своєю зміною (режимом) студентами факультетів, заняття яких проходять на першій зміні на протязі всього терміну навчання і на другій. Проблемна ситуація полягає у відсутності знань щодо: § задоволеності студентами Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка зміною (режимом) навчання; § впливу зміни навчання на розподіл бюджету часу; Об’єкт - студенти Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка денної форми навчання з 1 по 5 курс. Предмет – задоволеність студентами Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка зміною (режимом) навчання. Генеральна сукупність - студенти Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка денної форми навчання з 1 по 5 курс. Мета – виявити міру задоволеності студентами Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка денної форми навчання з 1 по 5 курс зміною (режимом) навчання. Завдання : § зібрати інформацію щодо кількості студентів з 1 по5 курс, денної форми навчання на всіх факультетах та інститутах при Київському Національному Університеті імені Тараса Шевченка; § зібрати інформацію щодо змін (режимів) навчання на факультетах та інститутах при Київському Національному Університеті імені Тараса Шевченка; § визначити міру задоволеності студентами Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка зміною (режимом) навчання; § відслідкувати вплив зміни навчання на розподіл бюджету часу студентів; § відслідкувати вплив курсу навчання на задоволеність студентами Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка зміною (режимом) навчання;
Гіпотези: 1. Задоволеність студентами Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка денної форми навчання з 1 по 5 курс зміною (режимом) навчання залежить від того чи: ü проживає студент у Києві / у гуртожитку; ü має власну сім’ю та (або) дітей / проживає з батьками або окремо; ü працює / не працює; ü курсу навчання; ü факультету (інституту); 2. Існує невідповідність зміни (режиму) навчання потребам студентів. Важкодоступні елементи – студенти 5 курсів 2 семестр.
Етап формування вибірки Структуруючі чинники, що будуть використовуватися при проектуванні вибірки: · зміна навчання (1/2) · курс навчання (1,2,3,4,5) · стать (чол./жін.) · місце проживання (гуртожиток/м. Київ) · сімейний стан (має власну сім’ю та (або) дітей / проживає з батьками) · форма навчання (контрактна/бюджетна) Через те, що на деяких курсах та певних факультетах загальна кількість представників певної статі або студентів із гуртожитку є меншою ніж 30, виникає питання про статистичну значущість. Тому показники статі та місця проживання не будуть використовуватися при формуванні теоретичної вибірки, а будуть враховуватися при формуванні квот на другому ступені проективної вибірки. Отже, обсяг теоретичної вибірки створюється за двома показниками (структуруючими чинниками) – факультет і курс. За методом наповнення клітинок (ячійок), враховуючи 28 факультетів, на кожному по 5 курсів і на кожному курсі потрібно опитати не менше 30 осіб (для статистичної значущості результатів): n теор. = 18 • 5 • 30 = 2700 Вибірка для даного дослідження буде двоступенева, комбінована, із застосування м на другому етапі квотного способу відбору. На першому етапі генеральна сукупність – студенти всіх факультетів та інститутів з 1 по 5 курс, денного відділення Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка. Шляхом районованого відбору (районування за ознакою факультет) формуються вибіркові сукупності для кожного факультету відповідно для кожного факультету відповідно до загального обсягу вибірки. На другому етапі чисельності студентів на кожному факультеті стають новими генеральними сукупностями. У сформованих на першому етапі вибіркових сукупностях створюються квоти, які поєднують в собі три ознаки: курс навчання, стать та місце проживання. Квоти формуються пропорційно до розподілу цих ознак на кожному факультеті. Генеральна сукупність (студенти Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка денної форми навчання з 1 по 5 курс): 14636 студентів. 1-й ступінь. Через те, що генеральна сукупність є неоднорідною за багатьма ознаками доцільно буде розділити всю сукупність на більш однорідні групи – райони. Базовою ознакою районування буде факультет. де: n – обсяг вибірки, N – обсяг генеральної сукупності, Δ – гранична помилка репрезентативності (=0,01), Z – величина, що визначається за таблицею критичних точок стандартного нормального розподілу (статистичний критерій). Залежить від довірчої імовірності (1-α), де α – рівень значущості. Для формування даного об’єкту вибірки довірча імовірність = 0,99, що свідчить про високий ступінь довіри до даних, які будуть при дослідженні у вибірці. S2 - дисперсія (за відсутністю інформації про неї приймається рівною 0,25) Підставляємо ці значення у формулу:
Після цього позначаємо райони в генеральній сукупності:
Інститут Міжнародних відносин 1902 Інститут журналістики 708 Географічний факультет 718 Геологічний факультет 365 Економічний факультет 1076 Кібернетики 913 Механіко-математичний 732 Радіофізичний 614 Фізичний 745 Біологічний 884 Іноземна філологія 784 Історичний 719 Філологічний 785 Сходознавства 420 Філософський 417 Юридичний 1791 Хімічний 506 Соціології та психології 566 Вся генеральна сукупність 14636 В зв’язку з тим, що побудова репрезентативної районованої вибірки означає збереження у вибірці пропорції для груп генеральної сукупності, для визначення розміру груп вибіркової сукупності можна застосувати: де N та n – розміри відповідно генеральної сукупності та вибірки, Ni та ni - розміри груп (районів) у генеральній та вибірковій сукупностях. Тоді чисельність кожного району розраховується так: Підставивши значення, маємо такі обсяги районів у загальній вибірковій сукупності: Інститут Міжнародних відносин 1010 Інститут журналістики 376 Географічний факультет 381 Геологічний факультет 189 Економічний факультет 572 Кібернетики 485 Механіко-математичний 389 Радіофізичний 326 Фізичний 396 Біологічний 470 Іноземна філологія 417 Історичний 382 Філологічний 417 Сходознавства 223 Філософський 222 Юридичний 952 Хімічний 296 Соціології та психології 300 Вся вибіркова сукупність 7776 2-й ступінь. У сформованих для кожного факультету вибіркових сукупностях розраховуються квоти на основі трьох ознак – курс, стать, місце проживання. Число елементів вибіркових сукупностей з різними комбінаціями цих ознак визначається так, щоб воно відповідало їх пропорції на всьому факультеті, тобто можна сказати, що на цьому ступені загальні чисельності студентів на кожному факультеті стають новими генеральними сукупностями і видно скільки осіб і з якими характеристиками необхідно опитати. Квоти розподіляються серед інтерв'юерів, які будуть обирати респондентів за заданими параметрами. Для кожного факультету окремо необхідно зробити бланк квот, на якому всі пропорції перехрещуються. Цей бланк буде мати інтерв’юер при опитуванні. Можна сказати, що різниця між кількістю студентів на різних курсах не є суттєвою. Пропорції по статі та за місцем проживання на різних курсах на одному і тому ж факультеті також істотно не змінюється. Через це при формуванні квот обсяг вибіркової сукупності на факультеті розбивається на 5 рівних частин (5 курсів) і вже на кожному курсі позначається кількість студентів з двома іншими ознаками пропорційно до розподілу цих ознак на всьому факультеті. Бланк квот для Всього у вибірці – На всьому ф-ті % - жінки, % - чоловіки; серед жінок - % живуть у гуртожитку, % - у м. Києві; серед чоловіків % живуть у гуртожитку, % у м. Києві .
Бланк квот для Інституту Міжнародних відносин Всього у вибірці – 1010 На всьому ф-ті 52.7 % - жінки, 47.3 % - чоловіки; серед жінок - 40 % живуть у гуртожитку, 60 % - у м. Києві; серед чоловіків 44.4 % живуть у гуртожитку, 55.6 % у м. Києві .
Бланк квот для Інституту журналістики Всього у вибірці – 376 На всьому ф-ті 22.9 % - жінки, 57.1 % - чоловіки; серед жінок - 34.2% живуть у гуртожитку, 65.8% - у м. Києві; серед чоловіків 38.1% живуть у гуртожитку, 61.8% у м. Києві .
Бланк квот для географічного ф-ту Всього у вибірці – 381 На всьому ф-ті 62.7% - жінки, 37.3 % - чоловіки; серед жінок – 44.4 % живуть у гуртожитку, 55.6 % - у м. Києві; серед чоловіків 37.3 % живуть у гуртожитку, 62.7 % у м. Києві .
Бланк квот для геологічного ф-ту Всього у вибірці – 189 На всьому ф-ті 56.2 % - жінки, 43.8 % - чоловіки; серед жінок – 37.5 % живуть у гуртожитку, 62.5 % - у м. Києві; серед чоловіків 35.9 % живуть у гуртожитку, 64.1% у м. Києві .
Автор: Оленkа kulpinka(dog)
» Нет комментариев
Пока комментариев нет
» Написать комментарий
|
« Пред. | След. » |
---|