Главная Каталог статей Полезные ссылки Поиск по сайту Гостевая книга Добавить статью

Главная arrow Для студента arrow Рецензии, эссе 

Моє місце у соціальній структурі суспільства
Рейтинг: / 0
ХудшаяЛучшая 
10.10.2007 г.

 Есе з курсу „соціальна структура суспільства" (укр.)

 

Кожна людина напротязі свого життя замислюється про те ким вона є і ким могла бути, про те чому одні досягають бажаного положення, а інші – ні, про ті обставини, одні з яких допомагають у цьому, а інші заважають. І кожна людина виходячи із своєї професії, поглядів на життя, специфіки свого культурного середовища, психологічних особливостей на це питання відповість по-своєму. Я ж зроблю спробу проаналізувати своє власне становище у суспільстві з точки зору соціології, тобто спробую „мислити соціологічно” розглядаючи дане питання.

 

Доцільно, на мою думку почати з моменту мого народження і окреслити статусні позиції, які обумовлені об’єктивними обставинами, тобто предписані статуси.

 

Я народилася у великому за чисельністю місті – місті Києві і цей факт безперечно відіграє велику роль у характері моєї майбутньої соціалізації. За національністю я росіянка, але цей предписаний статус у моєму житті ще ніколи не відігравав жодної ролі. Інший предписаний статус – статус жіночої статі також поки що не сильно повпливав на досягнення тих чи інших цілей. Моя сім’я на момент мого народження була не повною і складалася з моєї матері, старшого брата і сестри, і цей факт сильно повпливав на моє подальше життя, але не з точки зору маргінальності та андеркласу, основу яких і складають неповні сім’ї. Статус віку став впливовим з того моменту, коли мене у неповні шість років віддали до школи. Якщо на момент навчання у середній школі цей факт мав для мене негативне забарвлення через певні утиски і санкції щодо „наймолодших” у моєму класі, то тепер, під час навчання в університеті я розцінюю це як перевагу – у 21 рік я вже буду мати повну вищу освіту.

 

На момент, коли мені було шість років моя сім’я здійснила вертикальну висхідну групову мобільність переїхавши у кращий район у нову, більшу за розмірами квартиру.

Моя сім’я, тобто у соціологічних термінах – первинна група, окрім своїх основних функцій соціалізації справляє на мене великий вплив у плані наслідування моделей поведінки. Особливо це прослідковується у плані досягнення своїх цілей та кар’єрного росту – моя мати, яка сама виховала трьох дітей, дала їм можливість одержати вищу освіту і зараз, знаходячись у майже пенсійному віці обіймає три посади, дві з яких керівні, одна пов’язана з приватним підприємництвом.

 

Вторинна група – на даний момент – студентська група в університеті, хоч має і опосередкований характер впливу через процес навчання, відіграє важливу роль, так як навчання для мене на даний момент – основний вид діяльності. І через те, що більшу частину свого часу я проводжу із своїми однокурсниками, наявні у цій групі цінності, норми і стандарти поведінки є тими структуруючими ознаками в залежності від міри сприйняття яких я визначаю своє місце у даній спільноті.

 

Щодо питань мобільності, то зважаючи на мій вік, доцільно говорити лише про міжгенераційну мобільність. Цікавим, на мою думку, є той факт що у трьох останніх поколіннях всі чоловіки мали технічну освіту і за професією були військовими, а жінки лише у двох останніх поколіннях мали вищу (також технічну освіту) або освіту на рівні ПТУ. Моє покоління це покоління „ліриків”: я – майбутній соціолог, моя старша сестра спеціалізується на іноземних мовах та міжнародних відносинах, а старший брат – журналіст, редактор відділу у діловому тижневику.

 

Крім вже зазначених предписаних статусів я маю ще декілька досягнутих. Найголовніший – це статус студентки університету і він поки що є єдиним визначальним статусом.

 

Динамічним аспектом статусу є роль (рольові очікування, репертуар ролей). Деякі ролі – дуже мінливі у часі і залежать від обставин, в яких знаходиться індивід. У моєму житті, наприклад, до формальних, юридично закріплених ролей відносяться такі: громадянки України, києвлянки, студентки, дочки, сестри, члену Благодійного фонду допомоги дітям-сиротам. До неформальних: подруги, помічника, організатора, фаната , книголюба, меломана тощо.

Отже, у цьому есе я зробила спробу у соціологічних термінах описати ті структурні елементи суспільства, до яких я залучена і хоча їх ще не так багато, але можна прослідкувати деякі тенденції та передумови розвитку подальших статусних позицій, ролей і мобільності взагалі.

 

Автор:

 

» 2 Комментарии
2Комментарий
at  12.04.2010 г. 11:01by K.F.R.
Согласен
1Комментарий
at  18.01.2010 г. 23:52by Эйвор
орфография смутила даже меня ((
» Написать комментарий
Email (не публикуется)
Имя
Фамилия
Комментарий
 осталось символов
Captcha Image Regenerate code when it's unreadable
 
« Пред.   След. »