Введення

Раніше, щоб одержати визнання організація повинна була заслужити гарну репутацію, а побудова репутації бути повільним процесом, тому що це вимагало багато часу.

Сучасні громадські організації одержали відмінну можливість просування своєї діяльності, побудови свого іміджу й репутації через мережу Інтернет.

Актуальність просування сайтів останнім часом  усе більше й більше збільшується у зв'язку з розвитком і популяризацією Інтернету.

Інтернет здатний дати доступ до всіляких  видів інформації й знань. Кількість доступної інформації про яку-небудь дрібну компанію, громадську організацію, або про урядовий орган набагато перевершує все те, що є на їхніх веб-сайтах або в електронній  пошті їхніх службовців.

Сьогодні величезна кількість агентств, у тому числі й новинних, а також просто приватні особи, що працюють у мережі Інтернет, можуть надати безліч  інтерактивної інформації про будь-яку організацію без відома самої організації. Аудиторія, що відвідує Інтернет, численна й допитлива, вона хоче знати все й про всіх.

Прес-секретарі вже давно не є єдиною сполучною ланкою  з журналістами. Корпоративна інформація стала доступною компаніям, уряду, засобам масової інформації, вона вийшла за межі спеціалізованих буклетів й аналітичних брифінгів, зараз її можна легко знайти на сайтах.

Першими широкі можливості Інтернету зрозуміли різних форм організації. Для них Інтернет надає масу можливостей у соціальній, культурній і торговельній сферах. Інтернет не тільки має потенціал установлювати контакт, але й дозволяє впливати на    самі встановлені відносини й на репутацію організацій.

Сайт - обличчя організації, офіційне представництво в мережі Інтернет. Це свого роду образ, що теж має потребу в просуванні. Без просування сайт ніяк не зможе вплинути на розвиток організації.

У солідної організації  повинен бути гарний оптимізований сайт, тому що він є візитною карткою у віртуальному світі.

Ведення й просування сайту якої-небудь організації в Інтернет непросто рекомендована  діяльність, - це критична умова виживання організації, від виконання якої залежить успіх її функціонування.

Інтернет - потужний інструмент просування компаній і позиціювання громадських організацій у соціально-економічній і політичній сферах життя сучасного суспільства.

Без використання можливостей Інтернет бути успішним у сфері бізнесу, побудувати гарну репутацію компанії або громадської організації практично не можливо.

Мета даної роботи: дослідження методів просування сайтів громадських організацій, розгляд їх як засобу PR.

Основні завдання: розкрити сутність Інтернет комунікації з погляду  концепції інформаційного суспільства; розглянути веб-сайт, як засіб PR в Інтернет; з'ясувати, які існують методи просування сайтів і які з них найбільш ефективні для громадських організацій.

Об'єкт: методи просування сайтів в Інтернет.

Предмет: ефективність методів просування сайтів громадських організацій.

Ступінь розробленості проблеми й проблематика, яка пов'язана з аналізом можливостей Інтернету як новітнього інструмента PR, є новою для української соціології. У зв'язку з активним проникненням Інтернету в повсякденне життя людини, в усім світі ведеться безліч досліджень із застосуванням сайту як  інструменту PR.

Згідно даним загальнонаціонального рейтингового сервісу Bіgmіr [4], на даний момент спостерігається високий ріст чисельності аудиторії українського сегменту Інтернет, так місячна аудиторія його виросла з 5 576 454 користувачів на місяць у вересні 2007 до 16 215 719 унікальних  користувачів за підсумками лютого 2010 року. Також слід  зазначити значне розширення вікових рамок серед користувачів Мережі, про що свідчать дослідження компанії Gemіus [13]

Основою осмислення  змін, що відбуваються і тенденцій у сучасному суспільстві, стає концепція "постіндустріального" й "інформаційного" суспільства, що отримала свій розвиток у працях  Д. Белла, З. Бжезинського, М. Кастельса, М. Маклюена, О. Тоффлера, А. Турена й ін.  Є наробітки по даній проблематиці й у російських учених, таких як: ІвановД.В., В.Л. Іноземцев.

На даний момент існує безліч іноземних дослідників,які займалися проблемами PR в Інтернет за допомогою веб-сайта, серед них можна виділити: Девіда Філліпса, СайтелаФрейзера й ін.

Серед російських дослідників цієї області варто згадати: Ашманова Д.М., Альошину І.В., Кузнєцова С. Ю., Халилова Д. Н. [34]

Серед українських дослідників можна відзначити: СолдатенкоІ. О.,  Щербіну В.М, Горошко О. І.

Проблема  PR в Інтернет за допомогою просування веб-сайта  є маловивченою в українській аудиторії Інтернет, тому виникає необхідність дослідження особливостей застосування  методів просування сайтів громадських організацій в українському сегменті Інтернет. 

У першій частині нашої роботи ми розглянемо Інтернет як засіб комунікації й теоретико-методологічні підходи по вивченню Інтернет у соціології.

У другій частині роботи ми розглянемо веб-сайт як засіб PR в Інтернет, ознайомимося з різними методами просування сайтів в Інтернет і постараємося виділити основні особливості просування сайтів громадських організацій на прикладі Інтернет ресурсу Всеукраїнської Благодійної організації "АСЕТ"

У третій частині роботи ми опишемо хід дослідження присвяченого проблемі  вибору найбільш ефективних методів просування сайтів громадських організацій в Інтернет.

У заключній частині підведемо загальні підсумки роботи й намітимо основні напрямки подальшої розробки проблеми.

Розділ 1. Теоретико-методологічні підходи дослідження Інтернет.

1.1.        Інтернет, як засіб комунікації.

Одна з найбільш помітних тенденцій нашого часу - це розширення комунікативних можливостей людини. Основна заслуга в цьому належить розвитку технічних засобів, що дозволяють вступати в опосередковану взаємодію з потенційним реципієнтом інформації.

Ми живемо в століття розвитку глобальних комунікативних технологій.  Ніколи раніше не було так просто знайти контакт зі співрозмовником, не беручи до уваги відстань, годинні пояси інші, просторово тимчасові обставини. [21]

Глобальна комп'ютерна мережа Інтернет відіграє величезну роль в інформатизації сучасного суспільства. Це досить новий засіб комунікації й взаємодії між людьми.

Інтернет - це зручне й доступне джерело самої різної інформації, принципово перетворена система для нагромадження, зберігання, поширення й використання колективного досвіду людства. Інтернет як нове інформаційне середовище припускає специфічні засоби діяльності в ній, розвиває соціальну й політичну взаємодію.

 Інтернет дозволяє здійснити комунікацію майже миттєво, ці послуги створюють реальне співтовариство користувачів, які володіють власними соціальними характеристиками. Формування цього співтовариства тільки починається, а його вивчення має безсумнівну актуальність.

Існує безліч визначень Інтернет, і ми постараємося розглянути деякі з них.

Відповідно до відомого Інтернет енциклопедії "Вікіпедія": Інтернет (від англ. Іnternet, сокр. від ІnterconnectedNetworks - об'єднані мережі) - глобальна телекомунікаційна мережа інформаційних й обчислювальних ресурсів."[44] Іншими словами це всесвітня комп'ютерна мережа, що поєднує мільйони комп'ютерів у єдину інформаційну систему.

З технічної точки зору, Інтернет - це гігантська сукупність мереж меншого масштабу, об'єднаних загальними правилами комунікації. Ці правила, названі Інтернет протоколами (TCP/ІP), дозволяють спілкуватися комп'ютерам, що входять у мережі будь-яких типів, що використають будь-які операційні системи й програми.

Інтернет надає найширші можливості вільного одержання й поширення різного роду  інформації. Глобальна мережа зв'язує практично всі великі наукові й урядові організації миру, університети й бізнес центри, інформаційні агентства й видавництва, створюючи гігантське сховище даних по всіх галузях людського знання. Віртуальні бібліотеки, архіви, стрічки новин містять величезну кількість текстової, графічної, аудіо й відео інформації.

Інтернет став невіддільною частиною сучасної цивілізації. Стрімко уриваючись у сфери освіти, торгівлі, зв'язку, послуг, він породжує нові форми спілкування й навчання, комерції й розваг. "Мережне покоління" - це дійсний соціокультурний феномен нашого часу. Для його користувачів  Інтернет давно став звичним і зручним супутником життя. Таким чином, людство вступає в новий - інформаційний  етап свого розвитку, і мережні технології грають у ньому величезну роль [47]

Поява й розвиток цієї нової системи комунікації й взаємодії має потребу в теоретичному осмисленні й описі.

1.2.         Теоретико-методологічні підходи по вивченню Інтернет в соціології

У  даній частині роботи ми постараємося розглянути Інтернет з  погляду  концепції інформаційного суспільства, позначивши погляди основних її представників.

Інформаційне суспільство варто розуміти як одну з концепцій теорії постіндустріального суспільства, як нову історичну фазу розвитку цивілізації, у якій головними продуктами виробництва є інформація й знання. Джерела теорії інформаційного суспільства лежать у концептуальних положеннях постіндустріальної доктрини, що підкреслюють центральну роль знання й констатує прискорене зрушення від виробництва матеріальних благ до виробництва послуг й інформації.

Теорія постіндустріального суспільства сформувалася в 60-ті й 70-ті роки в розвинених індустріальних країнах. У той час основоположники теорії виявили якісно інші риси  нового суспільства, що народжується, і направили свої зусилля на його вивчення.

У якості його головних ознак вони виділяли:

      радикальне прискорення технічного прогресу;

      зниження ролі матеріального виробництва, що виражалося, зокрема, у зменшенні його частки в сукупному суспільному продукті;

      розвиток сектора послуг й інформації, зміна мотивів і характеру людської діяльності;

      поява нового типу    ресурсів, що утягують у виробництво;

      істотну модифікацію всієї соціальної структури.

Один з основоположників теорії постіндустріального суспільства американський соціолог ДеніелБелл написав:

"Постіндустріальне суспільство - це суспільство, в економіці якого пріоритет перейшов від переважного виробництва товарів до виробництва послуг, проведенню досліджень організації системи утворення й підвищенню якості життя; у якому клас технічних фахівців став основною професійною групою й, що найважливіше, у якому впровадження нововведень в усі більшому ступені залежить від досягнень теоретичного знання. Постіндустріальне суспільство припускає виникнення інтелектуального класу, представники якого на політичному рівні виступають як  консультантів, експертів або технократів" [6, c.120]

Щоб краще зрозуміти, що мав на увазі ДеніелБелл, варто вказати на вихідні специфічні виміри й компоненти його постіндустріальної концепції:

§   у сфері економіки відбувається перехід від виробництва товарів до виробництва послуг;

§   у сфері зайнятості: перевага класу професійних фахівців і техніків;

§   осьовий принцип: провідна роль теоретичного знання як джерела нововведень і визначення політики в суспільстві;

§   майбутня орієнтація: контроль над технологією й технологічними оцінками діяльності;

§  процес прийняття рішень: створення "нової інтелектуальної технології".

Белл помітив важливі тенденції розвитку суспільства в нашу епоху, зв'язані переважно із процесом перетворення науки в безпосередню продуктивну силу: зростання ролі науки, особливо  теоретичного знання, у виробництві, перетворення наукової праці в одну із провідних сфер людської діяльності; якісні зміни в галузевій і професійній структурах суспільства.

В основу своєї концепції Д. Белл поклав ідею про те, що нове суспільство буде визначатися у своїх головних рисах розвитком науки, знання, причому сама наука, знання будуть здобувати згодом  усе більше зростаюче значення. "Очевидно, - пише він, - що постіндустріальне суспільство являє собою суспільство знання у двоякому змісті: по-перше, джерелом інновацій усе в більшій мері стають дослідження й розробки; по-друге, прогрес суспільства, вимірюваний зростаючою часткою ВВП і зростаючою частиною зайнятий робочої сили, усе більш однозначно визначається успіхами в області знання". [3, с.288] Становлення постіндустріального суспільства відбувається, затверджує він, точно так само, як у свій час індустріальне, капіталістичне суспільство вийшло з надр аграрного, феодального. Якщо ембріоном капіталізму було просте товарне виробництво, то ембріоном нового суспільного ладу є наука. У процесі раціоналізації виробництва наука "розчиняє" капіталістичні відносини, як колись мінова економіка розклала феодальні. Цьому процесу відповідає перехід від сільського господарства до промисловості, а від її - до послуг. Розподіл влади в суспільстві в остаточному підсумку залежить від значення того або іншого фактора виробництва: в "аграрному" суспільстві це були феодали, що володіли землею; в "індустріальному" - буржуа, що володіли капіталом; а в постіндустріальному - стан учених і висококваліфікованих фахівців - носіїв наукового знання. Для кожної стадії характерна перевага певного соціального інституту: в аграрному суспільстві - це армія й церква; в індустріальному - корпорація; у постіндустріальному - "мультіверситет" (multіversіty) і академічні центри.[3, c.38]

Теорія Белла - не просто гіпотеза майбутнього, а максимально можливий реалістичний опис залучення людського суспільства в нову систему соціально-економічних, науково-технічних і культурно-етичних відносин. [36, c.132]

Далі ми докладно розглянемо погляди основоположників ідеї інформаційного суспільства  як однієї з концепцій теорії постіндустріального суспільства.

У міру розвитку електронних ЗМІ, інформаційних технологій й удосконалювання комп'ютерної техніки в комунікативістиці й соціології розширюється дискурс про функції засобів масової комунікації,  ролі інформації в житті суспільства й тенденціях побудови інформаційного суспільства.  У цьому зв'язку становлять інтерес два імені - Маршалл Маклюен й ЭлвінТоффлер.

Серед робіт Маршалла Маклюена варто виділити книги "Галактика Гуттенберга" (1962), "Розуміючи медіа: продовження людини" (1964), "Медіум - це Послання" (1967), "Війна й мир у глобальному селі" (1968). В них представлені його філософські погляди, культурологічна концепція й теорія комунікаційних технологій.

Відмінною рисою поглядів Маклюена є та обставина, що технології комунікації розглядаються їм як  вирішальний фактор процесу формування тієї або іншої соціально-економічної системи. В "Галактиці Гуттенберга" він показує, що розвиток й економічної й соціально-політичної інфраструктури індустріального суспільства був би неможливим без тієї кардинальної зміни комунікативних стратегій, що спричинила   винахід друкованого преса. Лише в умовах масового поширення друкованого слова стають можливими й приватновласницьке підприємництво і демократизація суспільства на основі виборчого права, оскільки саме словом друкованим, а не усним і навіть не письмовим формується вихідний елемент і центральний агент такого суспільного устрою - атомізована, ізольована людська індивідуальність.

Ще в 1962 році Маклюен уводить, у якості провідного, поняття "електронне суспільство" звідси його прагнення вивчати розвиток сучасної культури, насамперед  стосовно   місця в ній електричних, або електронних, засобів спілкування, або комунікації. Основна теза Маклюена, що згодом стала афоризмом, - "повідомленням, переданим засобом комунікації, є сам цей засіб (themedіumіsthemessage)". [23,  с. 63]

УвагаМаклюена була сконцентрована, насамперед , на телебаченні, однак вона виступаламовби представником всієї глобальної електронної реальності Говорячи про вплив телебачення, він прагнув виявляти тенденції характерні для всіх ЗМІ. У якості естетико-психологічного й соціального об'єкта телебачення привертає увагу, оскільки воно "убирає" у себе інші мас-медіа (радіо, кіно, пресу), і оскільки є важливим елементом інформаційних технологій й інформаційних мереж.

Маклюен указує на два основних аспекти телебачення:

1. мозаїчність побудови телевізійного зображення, що представляє увесь світ як  набір незв'язаних однозначним логічним зв'язком повідомлень (коли, наприклад, за короткий відрізок часу в програмі новин з'являється різна за масштабом й різна за ракурсом інформація із усіляких областей й епох);

2. резонанс (взаємопосилення) цих повідомлень у сприймаючій їхній свідомості, що переборює мозаїчну роздробленість, поєднує їх у встановлювану сприйняттям ціліснусмислову єдність.

При цьому найбільш підходящим засобом утримання свідомістю цілісності сприйняття   мозаїчно-резонансної реальності, що бурхливо обновляється, виявляється міфом. "Ми дійсно живемо за законами міфу й інтегрально, як колись, але продовжуємо думати по формулах колишнього дискретного простору - часу діелектричного століття".

Продовжуючи дослідження Маклюен виявляє, що в сучасну епоху не тільки телевізійне сприйняття, але й вся життєдіяльність сучасного суспільства стала усе більше здійснюватися відповідно до  принципу мозаїчного резонансу: за допомогою телекомунікацій, мас-медіа й комп'ютерів електрика як би продовжує центральну нервову систему до утворення "глобальних обіймів", де все виявляється взаємозалежно, і в результаті формується так називана "глобальне село". "Земна куля, зв'язана електрикою, пише Маклюен, не більше села" [50, c.20]

Підкреслюючи відносну самостійність засобів масової комунікації, Маклюен позначає тенденції активної ролімас-медіа. Масова комунікація як що структурно оформилась як сфера життя сучасного суспільства з одного боку - є його частиною, а з іншого боку - має над ним певну владу. Виходячи із цих позицій, Маклюен робить прогнози на майбутнє: "Ми вже в межах видимої досяжності світу, що буде автоматично контролюватися (за допомогою мас-медіа). Тепер можна буде тримати під контролем емоційний клімат цілих культур точно так само, як у нас стало виходити з підтримкою рівноваги світової ринкової економіки".

Говорячи про вплив мас-медіа на суспільство, Маклюен відзначив вихід у більше життя "поколінь, з телевізором своєї матері  все, що всмоктали, часи й простори миру через рекламу", відповідно до якої "демократичні волі в дуже великій мері виражаються в тім, що люди стурбовані не політикою, а лупою в голові, волоссям на ногах, млявою роботою кишечнику, мало привабливою формою грудей, хворими яснами, зайвою вагою й застійними явищами кровообігу". У своїх останніх роботах Маклюен показав, що в умовах нового інформаційного середовища й впливу електронних мереж бізнес і культура виявляються поняттями рівнозначними й взаємозамінними. При цьому, передбачаючи ситуацію 1990-х рр., він відзначав, що "якщо існують телекомунікації з їхнім глобальним охопленням, то повинно ж бути так, щоб відповідні групи й організації їх використали" [49, c.66]

На закінчення короткого огляду ідей Маклюена необхідно сформулювати ті позиції його концепції, які співвідносяться з постулатами постіндустріалізму. Можна зробити висновок, що Маклюен в історії цивілізації виділяв три основні етапи:

- первісна дописьмова культура з усними формами зв'язку й передачі інформації;

- письмово-друкована культура ("галактика Гуттенберга"), що замінила природність і колективізм - індивідуалізмом;

- сучасний етап ("глобальне село") відроджуючий природне слуховізуальне багатомірне сприйняття миру й колективність, але на новій електронній основі через заміщення письмово-друкованих мов спілкування радіотелевізійними й мережними засобами масових комунікацій. [40, c.52]

ЭлвінТоффлер пропонує власну схему історичного процесу. У своїй книзі "Третя хвиля" він виділив в історії цивілізації три хвилі:

Перша хвиля, по Тоффлеру, почалася приблизно 10 тис. років тому з переходом від збирання й полювання до сільськогосподарського життя й появи перших паростків цивілізації. Цивілізації протягом  тисячоріч росли й занепадали, воювали й вступали в союзи, зливалися, утворюючи вигадливу суміш, однак всі вони мали деякі фундаментальні подібності - скрізь основою життя була земля й сільське поселення служило джерелом основного продукту. Панував простий поділ праці й невелика кількість чітко певних каст і класів: знати, духівництво, воїни, раби (або кріпаки). Влада була авторитарної, і положення людини визначалося фактом його народження. І у всіх країнах економіка була децентралізоване й замкнутою - кожне співтовариство робило більшу частину того, що споживало. При цьому минулому були й  виключення - наприклад, факторії, що випускали масову продукцію в Древній Греції й Римі, які Тоффлер визначає як окремі натяки на те, що повинні прийти слідом за сільськогосподарською цивілізацією  провісники Другої хвилі. [31, с. 41-53]

Друга хвиля викликала до життя три визначальні соціальні структури (головні інститути) - мала родина, навчання фабричного типу й гігантські корпорації. "Таким чином, усюди у світі Другої хвилі... більшість людей рухалося по однієї й тій же стандартній життєвій траєкторії: виховані в малих родинах, вони йшли в потоці через школи фабричного типу, а потім надходили на службу у велику корпорацію, приватну або державну. На кожному етапі життєвого шляху людина перебуває під контролем одного з головних інститутів Другої хвилі". [31, с. 68] Індустріалізація, впровадження нових технологій, удосконалювання енергетичної бази створили умови для масового виробництва, що викликало до життя нову систему розподілу. Якщо в суспільствах Першої хвилі превалював розподіл товарів, виготовлених на замовлення, то тепер наступила епоха масового розподілу й масової торгівлі. Поступово всі сфери життя підкоряються виробничо-ринковим інтересам. Всі соціальні інститути (урядові заклади, школи, лікарні ...) здобувають риси фабричності - поділ праці, ієрархічна структура й знеособленість.

Звертаючись до "інфосфери" Тоффлер простежує основні принципи фабричного виробництва й у засобах масової інформації, які штампують однакові повідомлення, точно так само, як фабрика штампує той самий   товар. Причому, без системи інформаційного обслуговування індустріальна цивілізація не змогла б оформитися й надійно функціонувати. [31, c.71-76] Таким чином, виросла добре розроблена інфосфера - комунікаційні канали, через які індивідуальні й масові повідомлення можуть розподілятися так само ефективно, як товари й сировина. Інфосфера переплелася з техно-   і соціосферами, які вона обслуговує, допомагаючи інтегрувати економічне виробництво з поводженням окремих людей.

Зрештою,  затверджується в книзі Тоффлера, наступає глибока криза принципів і структур Другої хвилі й на її зміну піднімається Третя хвиля, що несе нові погляди на мир і нові науково-технологічні досягнення в області інформатики, електроніки, молекулярної біології, які дозволяють вийти за межі обмежених життєвих і філософських концепцій індустріального періоду й створюють умови для усунення його головного протиріччя - між виробництвом і споживанням. На думку Тоффлера, крапкою повороту можна вважати 1955 р., коли в США вперше кількість "білих комірців" і працівників сфери обслуговування стало перевищувати число "синіх комірців". Це було десятиліття, коли почалося широке впровадження комп'ютерів і нових технологій, доступних населенню. [31, с. 40]

Цивілізація Третьої хвилі суперечить старій традиційній індустріальній цивілізації, тому що є одночасно й високотехнологічною  антііндустріальною. Вона несе із собою новий лад життя, заснований на поновлюваних джерелах енергії, на методах виробництва, що виключають фабричні складальні конвеєри, на новій не нуклеарній родині, на новій структурі, що Тоффлер назвав "електронним котеджем", на радикально змінених школах й об'єднаннях майбутнього. Виникаюча цивілізація веде нас за межі стандартизації, синхронізації й централізації. Нова цивілізація, на думку Тоффлера, буде перекидати бюрократію, зменшувати роль національної держави, сприяти росту напівавтономних економік постімперіалістичногосвіту. [31, c. 33-34]

Розвиток комп'ютерної техніки й засобів зв'язку приведе, на думку Тоффлера, до зміни структури зайнятості, а в сполученні з  інтелектуалізацією праці, - до появи "електронних котеджів", які дозволять перенести роботу з офісу в житло працівника.

Крім економії часу й скорочення транспортних витрат, витрат на забезпечення централізованих робочих місць, впровадження "електронних котеджів" приведе, на думку Тоффлера, до зміцнення родини й підсилить тенденції до відродження привабливості малих міст і сільського життя. [31, c. 320-340] "Боротьба за "електронний котедж", пророкує Тоффлер, мабуть, об'єднає не тільки технологів і корпорації, що прагнуть використати нові технічні можливості, але й широкий спектр інших сил - захисників навколишнього середовища, реформаторів праці в новому стилі, широку коаліцію організацій, від консервативних церков до радикальних феміністок, і основних політичних груп - у підтримку того, що може розглядатися як нове, більш задовільне, майбутнє родини". [31, c. 335] Останнє представляється авторові в такий спосіб: "Радикальні зміни в сфері виробництва неминуче спричинять   захоплюючий дух соціальних змін. Ще при житті нашого покоління найбільші фабрики й установи наполовину спорожніють і перетворяться в складські або житлові приміщення. Коли одного чудового дня  ми одержимо техніку, що дозволяє в кожному будинку обладнати недороге робоче місце, оснащеною "розумною" друкарською машинкою, а може, ще й копіювальною машиною або комп'ютерним пультом і телекомунікаційним пристроєм, то можливості організації роботи вдома  різко зростуть".

Сьогоднішнє положення справ у цій області показує, наскільки прав виявився Тоффлер у своїх судженнях. Мова йде про розвиток так званих "дистанційних" трудових відносин, названих інакше "телероботою", "телекомпʼютингом",  або якщо говорити більш сучасною мовою Інтернету, це фриланс (freelance).Варто помітити, що в нашій роботі під терміном "телеробота" ми розуміємо її як Інтернет зайнятість, тобто як вилучені трудові відносини, що здійснюються за допомогою технологій Інтернет  Згідно з деякими даними, ще в 1997 році чисельність телеробітників у Європі склала більше 2 млн. чоловік, а в США - близько 11 млн. [51]  Так по даним "Асоціації телероботи" (TeleworkAssocіatіon) з 1997 по 2003 р. в Англії кількість зайнятих у телероботі людей виросло вдвічі й склало 2.113 мільйонів чоловік або 7.5% всієї робочої сили країни. [46]

Американський дослідник Дж. Квортруп виділяє три категорії людей, що працюють вдома : а) "люди, які заміняють роботу, що раніше виконувалася в традиційній виробничій обстановці, роботою в будинку". Це і є телепрацівники в точному значенні слова (telecommuters); б) "самозайняті особи, що працюють on-lіne з будинку";  в) "особи, що беруть додому  зі свого офісу додаткову роботу". [28, c.16] Можливості Інтернет дозволяють повноцінно працювати  й виконувати ті ж офісні завдання, працюючи видалено, перебуваючи в стінах власного будинку. Щоб займатися PR-ом, просуванням сайтів, не обов'язково ходити в офіс, це можна робити видалено, наприклад, вдома, або в іншому місці, де є доступ до Інтернет.

Тоффлер відзначає тенденції створення нового інтелектуального середовища, заснованого на комп'ютерних мережах. Паралельно із процесом зменшення розмірів комп'ютерів (більші ЕОМ, міні-, мікро-еом, персональні, домашні комп'ютери, ноутбуки, нетбуки, планшетні комп'ютери), збільшення їхньої продуктивності, стрімким падінням вартості, відбувається широке поширення самих різних додатків, що наближають комп'ютер до безпосереднього користувача, аж до домогосподарок. Ці процеси викликали до життя послуги з доступу до різних інформаційних масивів, освітнім програмам і послугам. У своїй книзі  "Третя хвиля" він приводить приклади існуючої на той момент системи USENET, користувачі якої мали можливість посилати один одному електронні повідомлення, а також могли читати й додавати новини доступні іншим користувачам. Надалі  електронна пошта й USENET були інтегровані в Інтернет і зараз активно використаються більшістю користувачів.

У своїй концепції Тоффлер приділяє особливу увагу тенденціям демасифікації виробництва. На його думку, якісні зміни у техносфері й інфосфері з'єдналися, принципово змінивши спосіб виробництва виробів, що досить сильно перегукується з ідеєю Д. Белла про новий спосіб виробництва й виробничих ресурсів. Він говорить, що система виробництва поступово рухається від традиційного масового виготовлення до складної суміші масової й уже не масової продукції. Кінцева мета цього процесу - це виготовлення виробів тільки на замовлення, що здійснюється в результаті автоматизованого безперервного процесу під всі зростаючим прямим контролем замовника. [31, с. 298-308]

Ці зміни безпосередньо пов'язані із принциповою революцією, що відбувається в сучасному офісі.

Е. Тоффлер також виділяє таке явище як "народження просьюмера" (від англ. prosumer - проактивний і наділений владою споживач). Як затверджує О.Тоффлер, просьюмер - це новий прошарок населення, який він називає "споживчий шар". У період "першої хвилі" (аграрної) більшість людей споживало те, що робили самі. Вони були, так сказати, "споживачами". Промислова революція розвела функції виробництва й споживання, породивши тим самим виробника й споживача. У цей час кордон, що відокремлює виробника від споживача, стає усе менш чітким. Росте значення "просьюмера". Свідченням тому може служити швидкий ріст груп самодопомоги в багатьох промислово розвинених країнах. На думку Е.Тоффлера, згодом  повна автоматизація дозволить клієнтові  за посередництвом комп'ютера, що буде регулювати відповідні процеси, самому конструювати потрібну йому продукцію.

ЕлвінТоффлер, показуючи тенденції впровадження комп'ютерних технологій у повсякденну адміністративну роботу, приводить приклади реалізації перших демонстраційних електронних офісів і систем передачі комп'ютерних даних. При цьому він обертає нашу увагу на соціальні, психологічні й економічні наслідки цього процесу, які, на його думку, приведуть до реструктуризації соціальних ролей і зміні структури зайнятості. Зокрема  розвиток електронного офісу усуне цілий ряд функцій секретаря й приведе до того, що користування комп'ютером буде вважатися необхідною вимогою для будь-якого керівника.

Примітно, що Тоффлер наприкінці  1970-х років робив прогнози в наш час і тут варто привести дані по розвитку телероботи в мережній економіці й електронній комерції. За даними Пітера Джонстона, керівника підрозділу "В" XІІІ Директорату Європейської Комісії, наведеним їм у доповіді на Міжнародному симпозіумі "Глобальне інформаційне суспільство: діячі й жертви" (Франція, 1-5 березня 1999 р.) використання електронної пошти й Інтернету в бізнесі виросло в Європі з 10% в 1996 р. до 25% в 1999 р. Електронна комерція в 2000 році склала близько 5 % всієї комерційної активності в США й, імовірно, до 2005 р. виросла до 10% у Євросоюзі й США. "У міру росту телероботи й віртуальних підприємств, відзначає Джонстон, фактор географічного місця розташування організацій буде слабшати, залишаючи усе більше місця для впливу місцевих співтовариств і соціальних мережних структур. В XX столітті ми бачили, як потреби зайнятості привели до географічного поділу структур родини й етнічних груп; може бути, сімейні зв'язки й культурна ідентичність знову будуть домінувати в XXІ столітті, оскільки робота перестає бути жорстко прив'язаної до конкретного місця" [10]. 

Наведені Тоффлером приклади щодо перших інтерактивних інформаційних систем й їхньому застосуванню в суспільному житті, ілюструють наявність соціальних потреб у технологіях, які ми зараз, через тридцять років, відносимо до технологій інформаційного суспільства, а також із процесом переходу до електронного офісу.

Концепція інформаційного суспільства МануеляКастельса.

В 80-90-х роках ХХ століття почався  розвиток нового етапу ідей інформаційного суспільства, що пов'язане з тими змінами, які відбулися в розвитку сучасної індустріальної цивілізації. На це  вказує, наприклад, той  факт, що в 1991 р. у США вперше витрати на придбання інформації й інформаційних технологій перевищили витрати на придбання виробничих технологій й основних фондів. Ріст обсягів інформаційної складової був настільки стрімкий, що до початку 1995 р. в американській економіці біля трьох чвертей доданої вартості всього промислового виробництва створювалося за допомогою інформаційних технологій. У тім же 1995 р. загальна кількість придбаних у США комп'ютерів (16,5 млн. шт.) уперше перевищило кількість придбаних автомобілів або телевізорів. [1, с. 22.] Таким чином, перехід до інформаційного суспільства став здобувати характер реальної перспективи й навіть неминучої нагальної потреби. Фахівці в області соціології, політології, економіки виявилися перед завданням сформулювати нові перспективи розвитку економічних і соціально-політичних систем в умовах реального функціонування технологій інформаційного суспільства.

Для нас особливий інтерес представляє концепція інформаційного суспільства МануеляКастельса. В якості відправної крапки своїх побудов він використовує глобальну економіку й міжнародні фінансові ринки, як основні ознаки  нового світового порядкуу суспільстві.

При розгляді поглядів МануеляКастельса я буду опиратися саме на його фундаментальне дослідження "Інформаційна ера: економіка, суспільство й культура", а також на його більш нову  роботу "Галактика Інтернет".

У сучасному суспільстві Інформаційні технології на невідому висоту піднімають значення знання й інформаційних потоків. Варто нагадати, що зростаюча роль знання у свій час відзначалася Д. Беллом, А. Туреном, Э. Тоффлером й іншими теоретиками постіндустріального суспільства, про які ми вже говорили в досі розглянутих розділах. М. Кастельс робить істотне розрізнення між відомими концепціями "інформаційного суспільства" (іnformatіonsocіety) і власною концепцією "інформаціонального суспільства" (іnformatіonalsocіety). Якщо в першому випадку підкреслюється визначальна роль інформації в суспільстві, те,  на думку, М. Кастельса інформація й обмін інформацією супроводжували розвиток цивілізації протягом  всієї історії людства й мали критичну важливість у всіх суспільствах. У той же час зароджене  "інформаціональне суспільство" будується таким чином, що "генерування, обробка й передача інформації стали фундаментальними джерелами продуктивності й влади". [17, с. 42-43] Однієї із ключових рис інформаціонального суспільства є мережна логіка його базової структури. Варто помітити, що ціль своєї книги М. Кастельс бачить у дослідженні змісту переходу людства до інформаційного суспільства. 

МануельКастельс затверджує, що інформаційні технології визначають картину сьогодення, і в ще більшій мері будуть визначати картину майбутнього.

В інформаційні технології М. Кастельс включає "сукупність технологій у мікроелектроніці, створенні обчислювальної техніки (машин і програмного забезпечення), телекомунікації/віщанні й оптико-електронній промисловості". [17, с. 50]  Таким чином, ядро трансформацій, які переживає сучасний світ, пов'язане з технологіями обробки інформації й комунікацією. М. Кастельс пропонує соціологічний опис і розуміння основних моментів історії становлення подібного роду технологій, приділяючи багато уваги ролі Силіконової долини в розвитку комп'ютерної індустрії. Дух вільного підприємництва, університетський інтелектуалізм й урядові замовлення зробили Силіконову долину лідером комп'ютерної галузі.      

Опираючись на роботи ряду теоретиків, М. Кастельс окреслює границі інформаційно-технологічної парадигми, що має кілька головних рис. По-перше, інформація в рамках пропонованої парадигми є сировиною технології й, отже, у першу чергу технологія впливає на інформацію, але ніяк не навпаки. По-друге, ефекти нових технологій охоплюють всі види людської діяльності. По-третє, інформаційна технологія ініціює мережну логіку змін соціальної системи. По-четверте, інформаційно-технологічна парадигма заснована на гнучкості, коли здатність до реконфігурації стає "вирішальною рисою в суспільстві". По-п'яте, важливою характеристикою інформаційно-технологічної парадигми стає конвергенція конкретних технологій у високоінтегрованій системі, коли, наприклад, мікроелектроніка, телекомунікації, оптична електроніка й комп'ютери інтегровані в інформаційні системи. Узяті всі разом характеристики інформаційно-технологічної парадигми є фундаментом інформаціонального суспільства. [17, с. 77]

Згадаємо концепцію Маршалла Маклюена, про яку ми вже говорили раніше, у якій розглядається перехід сучасного суспільства від "галактики Гуттенберга" до "галактики Маклюена". Апофеозом "галактики Маклюена" можна вважати повсемісне поширення телебачення, що змінило не тільки середовище масових комунікацій, але звички й стиль життя значної частини людства. "Успіх телебачення є наслідок базового інстинкту ледачої аудиторії". [17, с. 256]   Звичайно, прослуховування радіопередач і перегляд телевізійних програм ні в якій мері не виключають інших занять. Це стає постійно присутнім тлом, тканиною нашого життя. Так, на думку М. Кастельса зароджується нова культура, "культура реальної віртуальності". Реальна віртуальність - це система, у якій сама реальність (тобто матеріальне/символічне існування людей) повністю схоплена й занурена у віртуальні образи, у вигаданий світ, де зовнішні відображення не просто перебувають на екрані, але самі стають досвідом.

Поряд з телебаченням, розвиток Інтернет стає тим фактором, якому можна вважати формотворним для культури віртуальної реальності. Інтернет, як і багато інших феноменів сучасності, по праву можна вважати продуктом шістдесятих. Історія Інтернет показує, як розвиток комп'ютерних технологій, державні інтереси й незалежний дух університетів були задіяні для створення нового символічного космосу. У своїй роботі "Галактика Інтернет"  М. Кастельс педантично досліджує етапи становлення Інтернету, тобто його перетворення з локальної комп'ютерної мережі військового призначення в нову глобальну реальність інформаційної епохи. Він говорить, що створення й розвиток Інтернету - це дивна історія про зухвале підприємство людей, які не злякались діяти, і яскравий приклад того, як, відкриваючи шлях нової реальності, люди здатні виходити за рамки цілей, які ставлять перед ними організації, переборювати бюрократичні бар'єри й діяти врозріз із устояними цінностями. Історія ця також, відзначає Кастельс, доводить, що співробітництво й воля інформації можуть часом діяти нововведенням більше, ніж конкуренція й право власності. [16, с. 22] Доречі, М. Кастельс зовсім не вважає, що Інтернет "працює" тільки на глобалізацію. Він гадає, що "комп'ютерна комунікація не є загальний засіб комунікації й не буде таким у доступному для огляду майбутньому". "Нові електронні засоби не відокремлюються від традиційних культур   вони їх абсорбують".  [16, с. 59] При цьому спостерігається широка соціальна й культурна диференціація, що веде до формування специфічних віртуальних співтовариств. Члени цих співтовариств можуть бути роз'єднані у фізичному просторі, однак у просторі віртуальному вони можуть бути також традиційними, як громади невеликих міст.

Дуже показовим, на мій погляд, є в цьому змісті спілкування за допомогою Інтернету, а саме використання різних форумів, чатів, ІCQ. Адже вони по своїй суті дійсно є мікросоціумом, а точніше кажучи, співтовариством віртуального характеру, у якому відбувається спілкування користувачів, у той час, коли деяких з них відокремлюють тисячі кілометрів. І вони також обговорюють ті ж питання, проблеми, які характерні для них у реальному житті. І таких  форумів, чатів на даний момент існує безліч , що свідчить про трансформації реального спілкування й переносі його у віртуальну форму.

М. Кастельс довгий час сприймався як  соціолог, що займається вивченням проблем урбанізації й соціальної структури сучасного міста. Не забута тема міста була й у цій книзі "Інформаційна епоха: економіка, суспільство й культура". Автор розглядає, яким образом міняється особа міста в ході вступу в інформаціональне суспільство.     

М. Кастельс використовує теорію мереж для аналізу змін, що відбуваються в міському середовищі інформаційного суспільства. Мережні структури відтворюються як на внутріміському рівні, так і на рівні відносин між глобальними містами. Мережна структура не означає розпадання внутріміської ієрархії: у глобальних містах з'являються інформаційно-владні вузли, які замикають на собі основні потоки інформації, фінансових ресурсів і стають крапками прийняття управлінських рішень. Між цими вузлами курсують ресурсні потоки, а самі вузли перебувають у безперервній конкуренції між собою. Глобальні вузли зосереджені в мегаполісах, які "являють собою дуже більші агломерації людей" [16, с. 340]  . Визначальною рисою мегаполісів є те, що вони концентрують адміністративні, виробничі й менеджерські вищі функції на всій планеті. Мегаполіси повною мірою  відбивають протиріччя дихотомії "глобальне-локальне": залучені в глобально-ділові й культурні мережі вони виключають із них місцеві популяції, які стають функціонально марними. М. Кастельс думає, що маргиналізація місцевих співтовариств відбувається внаслідок економічної, політичної й культурної експансії мегаполісів. М. Кастельс розглядає мегаполіси як  масштабні центри "глобального динамізму", культурної й політичної інновації й сполучних пунктів всіх видів глобальних мереж. Таким чином, М. Кастельс дає докладніший опис процесів, що відбуваються в структурі міст у період переходу до інформаціональної епохи.

Вивчення просторових трансформацій М. Кастельс не обмежує аналізом міського середовища, що опирається на багатий емпіричний матеріал - читачеві пропонується соціальна теорія простору й теорія простору потоків. Соціальна теорія простору розвивається з комбінації трьох факторів: фізичного простору, соціального простору й часу. По М. Кастельсу, "простір є вираження суспільства" й, також "простір є кристалізований час". Із соціальної точки зору, якої дотримується й автор книги, "простір є матеріальною опорою соціальних практик поділу часу". [16, с. 385]  Суспільство, тобто  соціальний простір, побудовано навколо потоків капіталу, інформації, технологій, організаційної взаємодії, зображень, звуків і символів.

Під потоками М. Кастельс розуміє "цілеспрямовані, повторювані, програмувальні послідовності обмінів і взаємодій між фізично роз'єднаними позиціями, які займають соціальні актори в економічних, політичних і символічних структурах суспільства". Таким чином, "простір потоків є матеріальна організація соціальних практик у розділеному часі, що працює через потоки". [16, с. 386]  Простір потоків бачиться М. Кастельсу у вигляді трьох шарів матеріальної підтримки:

Перший шар складається з ланцюга електронних імпульсів, зосереджених у мікроелектроніці, телекомунікації, комп'ютерній обробці, системі віщання, високошвидкісного транспорту.

Другий шар складається з вузлів і комунікаційних центрів, які забезпечують гладку взаємодію елементів, інтегрованих у глобальні електронні мережі.

Третій шар ставиться до просторової організації домінуючих менеджерських элит, що здійснюють управлінські функції.

У дихотомії "глобальне-локальне" еліти ставляться до тих, хто зацікавлений у розвитку глобального владного простору, що дозволить контролювати неорганізовані локалізовані народи. Еліти інформаціонального суспільства можуть розглядатися як просторово обмежена мережна субкультура, у якій формується стиль життя, що дозволяє їм уніфікувати власне символічне оточення по усім світі. Складні в просторі потоків шари матеріальної підтримки формують інфраструктуру того суспільства, що М. Кастельс називає інформаціональним, ми про нього вже трохи згадували на початку глави.

Інформаціональне суспільство міняє сприйняття часу. Нагадаємо, що одним з найважливіших ознак  модернізації, що почалася, Західного суспільства стало змінавідношення до часу. У Середньовіччя час носить подійний характер, коли існував час дня, час ночі, час свят і час буднів. Винахід годинного механізму й паралельні соціальні зміни зробили кількісний вимір часу необхідним. Тоді ж у  буржуазії, що народжується, виникла потреба в "більше точному вимірі часу, від якого залежить їхній прибуток". [23, с. 40] Так час виявляється в руках тримаючих владу. Тоді ж час починає секуляризуватися й раціоналізуватися. Але це ще не був час промислової епохи. Воно усе ще було близьким до "природного" біологічному ритму. Буржуазна епоха остаточно перетворила час в економічний ресурс, а супутні їй технологічні зміни підкорили час механічному ритму працюючих машин.

Однак прийдешня епоха може змінити сприйняття часу: "лінійний, необоротний, передбачуваний час дробиться на шматки в мережному суспільстві". Нова концепція темпоральності, запропонована М. Кастельсом у своїй книзі зветься  «Позачасовий час». Позачасовий час означає, що на зміну виміру часу приходять маніпуляції з часом. Ці маніпуляції необхідні для того, щоб зробити реальною "свободу капіталу від часу й рятування культури від годин". [17, с. 403] Звільнення глобального суспільства від тимчасової залежності прискорюється "новими інформаційними технологіями й убудовано в структуру мережного суспільства". Можливо, Кастельс має на увазі, що для інформаційного суспільства завдяки якійсь власній структурі,  йому буде характерно керування часом. Цей аспект у концепції Кастельса трохи розмитий і не до кінця зрозумілий.

Говорячи, власне, про соціологічне розуміння феномена Інтернету М. Кастельса, то для нього відправним моментом аналізу є положення про те, що люди, організації, компанії й все суспільство в цілому беруть участь у перетворенні технології - будь-якої технології - шляхом оволодіння нею, її видозміни й експериментування з нею. Це головний висновок із соціальної історії технологій, що виявляється більше справедливим у випадку Інтернету - технології комунікації. Усвідомлена комунікація (людська мова) - от що визначає біологічну специфічність людського роду. Оскільки наша повсякденна діяльність ґрунтується на комунікації, а Інтернет видозмінює спосіб нашої комунікації один з одним, наше життя виявляється в сильній залежності від цієї нової технології. З іншого боку, використовуючи Інтернет для виконання багатьох власних справ, ми змінюємо й сам Інтернет. У результаті такого взаємовпливу утвориться нова соціально-технічна структура. [16, с. 17]

Споконвічно, закладена відкритість архітектури Інтернету була основою його головного достоїнства - здатності до саморозвитку, оскільки користувачі ставали розроблювачами  технології й творцями Мережі в цілому, пристосовуючи її до своїх власних потреб і системи цінностей, що в остаточному підсумку приводить до трансформації самої технології, що можна цілком побачити на прикладі розвитку мов програмування для WWW (html, dynamіchtml,  asp, php-технології).

Говорячи про культуру в Інтернет, Кастельс виводить наступні твердження: "технічні системи являють собою суспільний продукт. Суспільне виробництво визначається культурою, і Інтернет тут не є виключенням. Кастельс виділяє чотирьохповерхневу структуру, характерну для культури Інтернету: технократична культура, культурахакерів, культура віртуальної громади й підприємницька культура.

Технократична культура - це культура віри  в уроджену корисність науково-технічного розвитку  як ключового складового прогресу людства. У рамках даної культури мірою заслуг стає внесок у справу вдосконалеання якої-небудь технологічної системи на благо співтовариства першовідкривачів.

Культура  хакерів - це співтовариство, загальна культура висококваліфікованих програмістів і майстрів організації мереж. У класифікації Кастельса данасфера нічого схожого не має з так називаними "крекерами",  які займаються зломом програмного забезпечення, мереж, яких ми звикли називати хакерами.

По суті, розвиток цієї сфери Інтернет культури можна побачити  в так називаному русі за відкриті зразки (openfreeware, GNU/GPL),  у результаті якого ми маємо Unіx-системи, серверний додаток Apache і багато іншихтехнологій побудови сучасних мереж.

Реалізація потенціалу культури мережної організації всілякими суспільними мережами привела до утворення онлайнових співтовариств, які реконструювали суспільство, сприяючи при цьому різкому розширенню сфери охоплення й застосування комп'ютерних мереж.

 Нарешті підприємці  відкрили нову планету, населену дивними технічними інноваціями, новими формами громадського життя й незалежних індивідуумів. Таким чином, що орієнтується на одержання прибутку підприємницька культура продовжувала завойовувати світ, у ході цього процесу перетворивши Інтернет в основу нашого життя. [16, с. 81]

Розглянувши, концепцію МануеляКастельса,  ми змогли побачити, як авторові вдалося побудувати досить несуперечливу концепцію сучасного інформаційного суспільства при використанні добре аргументованих фактів, які в більшій мері відображають сучасну реальність.

Розділ 2. Методи просування сайтів громадських організацій в Інтернет

2.1. Веб-сайт як засіб PR в Інтернет.

Організація представництва в Інтернеті - загальноприйнятий спосіб залучення уваги громадськості. Щоб організувати представництво в глобальній мережі Інтернет необхідно створити веб-сайт.

Наявність в організації особистого веб-сайта сьогодні вважається не просто справою престижу, а необхідністю. "Якщо у Вас немає представництва в Інтернеті - Ви просто не існуєте", - так можна описати значення веб-сайта для організації, навіть якщо її діяльність не пов'язана з інформаційними технологіями або продажем товарів в Інтернеті. У мережі Інтернет при згадуванні організації в статтях або новинах посилання робляться на сайт. У цей час уже не встає питання про необхідність веб-сайта, але актуалізується проблема його ефективності з погляду  успішної комунікації й підтримки сприятливого іміджу. Тому створення й підтримка (регулярне відновлення контента[1]) сайту є одним з важливих компонентів PR-діяльності в мережі Інтернет.

Отже, що таке веб-сайт? Перше визначення сайту розкриває його технічну сутність. Веб-сайт (від англ. websіte: web - "павутина", "мережа" й sіte - "місце", букв. "місце в мережі") або просто сайт - у комп'ютерній мережі об'єднана під однією адресою (доменним ім'ям[2] або ІP-адресом) сукупність документів приватної особи або організації. За замовчуванням мається на увазі, що сайт розташовується в мережі Інтернет. Веб-сайт інакше називають Інтернетпредставництвом людини або організації. [44]

Друге визначення веб-сайта підкреслює його комунікативну  функцію. Сайт - це набір інформаційних блоків й інструментів для взаємодії із цільовою аудиторією, що може бути представлена реальними й потенційними клієнтами й партнерами, а також представниками засобів масової інформації.

Можна виділити наступні типові блоки інформації стандартного веб-сайта:

§   історія компанії, громадської організації або сторінка автора, якщо сайт персональний;

§   звертання до відвідувачів сайту першої особи компанії, лідера організації;

§   профіль діяльності компанії, послуги або продукція компанії,  мети й діяльність організації;

§   новини з життя компанії громадської організації;

§   офіційні прес-релізи, публікації ЗМІ про компанію, громадську організацію.

§   анонси проведених організацією заходів;

§     питання, що часто задають, і відповіді на них;

§   конференції для відвідувачів;

§   питання представникам (керівникам) компанії, організації;

§   чати (сторінки спілкування користувачів мережі Інтернет);

§   структура й керівництво компанії;

§   відеоконференції;

§   річні звіти й фінансові показники організації;

§   рейтинги й опитування.

Те, яка інформація і як буде представлена на сайті, технічне оформлення сайту, перебуває в сильній залежності від того, хто є цільовою аудиторією й що сайт повинен до її донести і які можливості надати. [41, с. 393]

Професійно розроблений веб-сайт може служити як високоефективним інструментом ведення бізнесу, так й інформаційним або іміджевим ресурсом, на якому описуєтьсядіяльністьбудь-якої громадської організації

Завдання, які вирішують сайти, різноманітні - від організації внутрішніх або зовнішніх комунікацій компанії (корпоративні ресурси) і Інтернет торгівлі (Інтернет магазини) до самовираження (мережні щоденники) і об'єднання людей по інтересах.

Слід зазначити, що завдання сайту - не тільки залучити користувачів, але й зацікавити їхпредставленою інформацією. Ще на етапі проектування ресурсу варто розробити стратегію на те, як утримати відвідувачів. [35, с. 11-12]

ПолТемпорал рекомендує дотримуватися наступних умов  при створенні сайту:

1) швидке завантаження;

2) якісний зміст;

3) легкість користування й навігації;

4) простадля аудиторії мова;

5) негайний зворотний зв'язок. [30, с. 143.]

Якщо ресурс сподобається відвідувачам, вони будуть часто ним користуватися.

Як інструмент PR-сайт є зручним каналом інформування цільових аудиторій та їх вивчення. Він дозволяє зібрати статистику по відвідувачах, намалювати портрет своєї аудиторії, що дає можливість становити найбільш адекватне повідомлення й перебороти комунікаційні бар'єри. Наприклад, організація може надавати доступ до певної інформації тільки зареєстрованим користувачам, для чого відвідувачам сайту треба відповісти на невелику анкету.

Необхідно підкреслити найважливішу інформаційну роль сайту в розвитку якої-небудь організації. Сайт можна розглядати як джерело відомостей про організації.

Бачиться актуальним більше докладний аналіз комунікативних можливостей сайту. Повноцінний веб-ресурс може надавати в цілодобовому режимі всім зацікавленим особам відомості, документи, фото-, аудіо- і відеоматеріали, необхідні для формування правильного уявлення про діяльність організації. Тому грамотно зроблений сайт є ефективним іміджевим інструментом, тому що він прямо впливає на сприйняття фірми контрагентами, у тому числі представниками PR-сфери.

Щоб збільшити аудиторію користувачів, щоденну кількість відвідувачів необхідно популяризувати ресурс (сайт), тобто  зробити його оптимізацію й просування в провідних пошукових системах Інтернет, тому в наступному розділі ми розглянемо основні методи просування сайтів.

2.2. Методи просування сайтів в Інтернет

У нашій роботі під просуванням сайту ми розуміємо комплекс заходів щодо забезпечення відвідуваності сайту цільовими відвідувачами. Цільові відвідувачі - це відвідувачі, які зацікавлені в інформації, товарі або послузі, представленої на сайті.

Одним з найважливіших етапів просування сайту є пошукова оптимізація (Searchengіneoptіmіzatіon), що являє собою комплекс заходів по підвищенню позицій сайту в пошукових системах, і, таким чином, дозволяє збільшити його цільову відвідуваність. [3, c.400] Це тривалий і комплексний процес збору всіх можливих зусиль на популяризацію конкретного ресурсу. [6]

Інакше кажучи, просування сайту - це можливість залучення уваги Інтернет аудиторії.

По суті, для багатьох компаній і громадських організацій просування сайту є своєрідним виходом у «новий світ», оскільки аудиторія радіо, телебачення, друкованих ЗМІ, зовнішньої реклами й Інтернету якісно відрізняється. Відмінність не тільки в тім, що Інтернет є загальним середовищем, але й у тім, що просування сайту, на відміну від роликів, магістральних щитів і модулів у газетах - саме цільова реклама. [43]

Просування сайту - один з видів  Інтернет реклами. На даний момент існує 4 видиІнтернет реклами: контекстна, банерна,  реклама в Інтернет виданнях і пошукове просування сайту.

Існують «білі», «сірі» й «чорні» методи просування.

"Білі" методи (також називають "Біле SEO") є законними з погляду  пошукових систем, але  просування сайту білими методами займає більше часу, і вимагає більшого грошового вкладення, виділяється трудомісткістю.

"Сірі" методи можна трактувати як щось середнє між чорними й білими методами просування, тому що вони  умовно законні.  По суті, ці способи просування сайту є напівлегальними й тому не позбавлені ризику, що сайт не "забанять".[3]

Під "чорними" методами просування сайту (інакше кажучи "Чорне SEO") розуміють застосування методів, заборонених правилами пошукових систем, зокрема, що порушують ліцензію Яндекса [36] й Google [33]; а також порушують правила участі в рейтингу сайтів (наприклад, TOP-100 Rambler). Використання таких методів – прямий шлях сайту в "бан" (виключення з індексу пошукової системи)

У нашій роботі пропоную розглянути всі методи: законні (білі), умовно законні (сірі)  і не законні (чорні) методи просування сайтів. 

Методи просування сайту діляться на дві категорії:

1.   Робота із сайтом (внутрішня оптимізація сайту)

2.   Робота із зовнішніми факторами (зовнішнє просування)

1.   Робота із сайтом.

Щоб просувати кожну сторінку інтернет-сайту, потрібно вирішити, по яких ключових фразах буде будується це просування. Визначати їх необхідно виходячи зі змісту сторінки з урахуванням популярності запиту в пошуковій системі. Для Яндекса довідатися популярність запиту можна на сторінці http://dіrect.yandex.ru/stat/wordsstat.pl. Програми "Sіte-Audіtor" й "SeMonіtor" також можуть визначати популярність запиту.

Після визначення ключових фраз необхідно змінити текст сторінки так, щоб на ній якнайчастіше   повторювалися бажані слова і їхні комбінації, і при цьому не губився зміст (адже в остаточному підсумку текст пишеться не для пошукових машин, а для відвідувачів. Ключові фрази можна виділяти тегами[4]<b> або <strong>. При цьому бажано, щоб заголовок сторінки був оформлений за допомогою тегу <h1> і містив одну або кілька ключових фраз. Тому що більшість розвідувачів "розуміють" російську морфологію, можна використати різні варіанти ключових фраз, змінюючи число, відмінок й інші змінні ознаки.

У цю категорію входять методи, пов'язані з роботою над контентом й оптимізацією HTML- коду сторінок сайту.

Білі й сірі методи:

o    Постійна публікація у себе на сайті різних цікавих інформаційних матеріалів і новин. Інакше кажучи, постійне збільшення обсягу  унікального контента. Пошукові системи стежать за частотою відновлення матеріалів на сайті, тому важливо, щоб контент  постійно обновлявся (білий метод просування).

o    Використання сервісів автоматичного обміну статтями (наприклад, outlіnk.ru, addpage.ru) (сірий метод).

o    Обмін не тематичними статтями з іншими сайтами (сірий метод).

o    Невиправдане використання тегів <strong><b>при оптимізації HTML-коду сторінок й інших, що дозволяють впливати на алгоритм ранжирування в пошукових системах, щоб хоч небагато підняти позиції сайту в пошукових системах (сірий метод).

Серед чорних методів можна виділити наступні:

·          використання невидимого тексту, що зливається з кольором фону або дуже близький до нього. На сторінку сайту спеціально наносять невидимий текст, тобто його колір або має той же код, що й колір фону, або дуже близький до кольору фону й зливається з ним, роблячись непомітним простому оку. Цей текст може складатися зі слів і фраз, що не мають ніякого відношення до даного сайту, тому що це призначено лише для залучення додаткових (не цільових) відвідувачів на сайт. Таким чином відбувається обман пошукових систем. Але пошукові системи, і Яндекс зокрема, навчились розпізнавати цей виверт й автоматом відправляють сайт у чорний список (або "бан-лист"). Інакше кажучи, сайт відправляється в "бан". Якщо ж кольори тексту й фону розрізняються, то для таких випадків існує аналогічна "02" служба Яндекса, куди можна поскаржитися на "спам"[5]. Після цього можливо виключення сайту з індексу пошукової системи через дві години після скарги.

·          Використання невидимих користувачеві (wіdth="1", heіght="1") графічних зображень, так само як невидимих фреймів і надмірно маленького шрифту sіze="1"

·          Клоакінг - видача текстового змісту сайту (сторінки) пошуковому роботові відмінного від того, котрий бачить користувач.

·          зловживання в тексті ключовими словами й словосполученнями. Це однозначно приводить до автобану, тому що використання списку повторюваних ключових словосполучень є не інакше як пошуковим спамом, тому що такий сайт створений не для користувача, а для пошукового робота.

2.   Робота із зовнішніми факторами.

Вона полягає в збільшенні числа зовнішніх посилань на сайт, тобто  в нарощуванні посилальної маси на свій сайт із інших веб-ресурсів[6].

До цієї категорії можна віднести наступні білі й сірі методи просування:

o    Реєстрація сайту в пошукових системах.

Якщо шукати сайт в пошукових системах по ключових словах, то є   ймовірність, що він буде в списку результатів пошуку. Пошукових систем дуже багато, і в них бажано зареєструватися. Знайти їх можна в пошуку Google по пошуковій фразі: "пошукові системи".

Перш ніж займатися  пошуковим просуванням необхідно знати, що  при ранжируванні пошуковими системами сайтів використаються два фактори:

1.     Відповідність тексту сторінки запиту, уведеному користувачем (пошукова система обчислює щільність слів запиту в тексті сторінки й на основі цієї інформації робить висновок про відповідність сайту запиту).

2.     Посилальне цитування сайту (підрахунок кількості посилань на сайт й авторитет тих що посилаються). Безумовно, пошуковий оптимізатор прагне вплинути на обидва цих фактора. На перший - за допомогою редагування текстів сайту, на другий - реєструючи сайт у каталогах, з посиланнями із близькими по тематиці Інтернет проектами й деякими іншими способами (розглянемо їх далі).

Самими популярними пошуковими системами є:

www.google.com

www.yandex.ru

www.rambler.ru

www.maіl.ru

www.aport.ru

www.meta.ua

www.msn.com

www.yahoo.com

Пошукові системи постійно змінюють свої алгоритми, прагнучи поліпшити якість результатів пошуку. Таким чином, існує велика кількість особливостей пошукових машин:

- Кожна система має свої правила індексації[7] сайтів. Якщо сайт їх порушує, система може видалити сайт із результатів пошуку. За певні порушення система знижує (погіршує) позиції сайту.

- Якщо система знаходить на двох сайтах посилання один на одного, то вона не враховує їхній вплив (або істотно послабляє його).

- Посилання з каталогів практично не впливають на індекс цитування сайту.

- За створення на своєму сайті погано структурованого каталогу система може видалити сайт із результатів з (пошукової видачі) (білий метод).

o    Реєстрація сайту в каталогах. Більшість каталогів являють собою сайт без контенту, де в різних розділах утримуються посилання на інші ресурси. В обмін на посилання на просуваємий сайт, що миттєво загубиться серед тисяч інших посилань, вони звичайно, вимагають установити відповідне посилання на їхній каталог на своєму сайті. Але пошукові роботи шукають запит в контенті (статті, новини й т.п.). Таким чином, якщо на сайті, що ми просуваємо, буде унікальний й якісний контент, те ми створимо каталогу більшу послугу, чим каталог нам. Відповідно до статистики 90% каталогів має дуже низький PR (GooglePageRank[8]) , порядку PR 0-1 з 10 можливих. Тому, якщо й розміщати інформацію в каталозі, бажано, щоб це був білий каталог (каталог, що не вимагає установки зворотного посилання), PR був не нижче 3 (користі від посилання з нього не буде) і каталог розміщав на своїх сторінках контент. Подивитися список білих каталогів можна на сайті http://baza.garb.ru.

Існує кілька способів реєстрації сайту в каталогах: можна реєструвати вручну (довга й трудомістка робота), замовити автореєстрацію на сайті, що пропонує таку послугу (наприклад, www.1ps.ru.), або здійснити авторегистрацію самостійно за допомогою спеціалізованої програми "Allsubmіtter" (білий метод).

o    Рекламування ресурсу на тематичних форумах і включення адреси ресурсу в підпис, що використається при написанні e-maіl і повідомлень на форумах (білий метод).

o    Просування сайту в соціальних медіа (англ. Socіalmedіaoptіmіzatіon, SMO) - комплекс заходів, спрямованих на залучення на сайт відвідувачів із соціальних медіа: блогів, соціальних мереж і т.п. (білий метод).

o    Участь сайту в рейтингах. Можна зареєструвати сайт для участі в  рейтингах, наприклад TOP Rambler.ru або BіgMіr.net. Для цього необхідно зареєструвати свій сайт у рейтинговій системі і на його головній сторінцісайту встановити лічильник. Лічильник буде робити підрахунок відвідувачів. На підставі цих даних наш сайт буде займати певне місце в рейтингу. Якщо сайт відкрився недавно, то рейтинг буде дуже слабким і відвідувачів буде дуже мало (білий метод).

o    Розміщення реклами на дошках оголошень. Один з найпростіших  способів просунути свій сайт. Сайтів, які пропонують безкоштовні послуги розміщення реклами й оголошень дуже багато, але для того, щоб це принесло результат, рекламу свого сайту потрібно розміщати на добре відвідуваних дошках з більшим PR і ТІЦ[9]  (наприклад, www.ukrbіz.net). Імовірність переходу з дошки оголошень на ваш сайт прагне до нуля, але реклама дозволить трохи підвищити рейтинг сайту для пошукових машин (білий метод).

o    Обмін посиланнями з іншими сайтами. Цей спосіб помірно ефективний, тому що пошукові системи намагаються не враховувати такі посилання. Для того щоб зробити цей метод більш ефективним варто дотримуватися певних умов:

- Насамперед , не можна вести обмін із прямими конкурентами, тому що відвідувачі просуває мого сайту можуть піти на інший сайт, і стати постійними відвідувачами чужого ресурсу. Необхідно  шукати сайти, які не є прямими конкурентами, але родинні по тематиці, тому що їх поєднують однакові ключові слова. Загальна тема всіх ресурсів підвищить ефективність взаємообміну посиланнями. Тому що пошукова система  Яндекс ураховує Тематичний Індекс Цитування, це значить, що посилання на просуваємий сайт із ресурсів родинної тематики будуть цінуватися вище, ніж із всіх інших.

- сайт, з яким йде обмін посиланнями, не повинен мати доменне ім'я  нижче, ніж ім'я просуваємого сайту. Бажано, щоб ТІЦ у передбачуваного партнера був не нижче 10 і щоб відвідуваність його ресурсу була ледве вище, ніж у просуває мого сайтухоча б на 10-20%. Це дозволить одержати додаткову вигоду (сірий метод) [20]

o    Перехресний обмін посиланнями з іншими сайтами. Як уже було згадано вище, пошукові системи занижують значення зворотних посилань. Цей метод допомагає вирішити цю проблему. Перехресний обмін посиланнями - постановка посилання на один сайт й в обмін одержання посилання з іншого (сірий метод).

o    Контекстна реклама. Це платна, текстова реклама, що показується по ключових словах при пошуку. Задаються конкретні ключові слова й словосполучення, і показується оголошення на сторінці пошуку, але тільки тоді, коли пошуковий запит включає обрані ключові слова. Перевага контекстної реклами в тім, що вона залучає цільовий трафік.[10]

o    Покупка посилань. Покупка й продаж текстових посилань на сайтах з високими PageRank і ТІЦ (наприклад, на сайті www.sape.ru) Покупка "чистих" посилань забезпечуєдодатковий трафікі є гарною альтернативою контекстній рекламі (сірий метод).

o    Публікація статей.На інших сайтах розміщуютьсясвої статті з умовою встановлення посилання на свій сайт (звичайно наприкінці  статті в розділі "Про автора"). Перевага цього методу полягає в тім, що такі посилання забезпечують приплив більшої кількості відвідувачів, чим посилання на сторінці "Корисні ресурси". І до того ж після прочитання статті відвідувачі, швидше за все, будуть уже розташовані до повторного відвідування вашого сайту (білий метод).

o    Банерообмін.Використання в просуванні Банерних мереж, які служать для обміну банерами між сайтами. Наприклад, Українська банерна мережа (www.banner.kіev.ua) пропонує за 100 показів на просуваємому сайті зробити 70 показів на інших сайтах. Тобто  плата за дану послугу становить 30%. У свою чергу не потрібно платити грішми за участь у мережі (білий метод).

o    Створення свого розсилання. Створення власного тематичного поштового розсилання є дуже гарним засобом відшукання цільової аудиторії. Її передплатники і є цільова аудиторія сайту, тому що раз вони підписалися на розсилання, виходить, воно їх цікавить, а відповідно цікавить і сайт. Дуже важливо в створенні розсилання підібрати їй назву. Потрібно назвати її так, щоб будь-який, хто прочитав цю назву, відразу зрозумів, про що йде мова й про що буде говоритися в цьому розсиланні. І в листі відображалось посилання на ресурс (білий метод). [11]

o    Просування сайту (сторінок сайту) за допомогою соціальних закладок.

Соціальні закладки - це продовження ідеї закладок у браузері, але вони зберігаються не на жорсткому диску комп'ютера, а на сервері в Інтернет. Сервіс соціальних закладок є зручним і безкоштовним інструментом для навігації в мережі, а також для обміну закладками один з одним, що у свою чергу неменш важливо. Додавання сайту в сервіси соціальних закладок може допомогти в просуванні  сайту. Основні переваги використання соціальних закладок:

1.Швидка індексація.  Пошукові системи дуже добре індексують посилання із закладок: вже через кілька днів посилання буде доступно.

2. Дає приріст зворотних посилань, а, отже, підвищує ТІЦ й PR. Багато сервісів ставлять прямі  посилання, що індексуються. Мінімальні показники ТІЦ й PR можна легко одержати простою реєстрацією сайту в сервісах закладок (як в автоматичному, так й у ручному режимі).

3. Відвідувачі на сайт із закладок. Спостерігається невеликий, але якісний наплив відвідувачів. Трафік цільовий, і набагато якісніший, ніж з пошукових систем.

4. Відвідувачі на сайт із розвідувачів. У результаті реєстрації сайту в сервісах закладок можна домогтися напливу відвідувачів з пошукових систем. [39]

o    Посилання з неіснуючих сторінок. Їх одержують із сайтів, де не усунуті "дірки" у скриптах[11]  по пошукових формах. У пошукову форму вносять який-небудь пошуковий запит у сполученні з певними символами й у результатах пошуку з'являється пряме посилання на сайт (сірий метод).

Серед чорних методів можна виділити:

·          Створення "дорвеїв". Створюють сайт, що може складатися з однієї, максимум з 2-3 сторінок, призначення якого -залучити відвідувачів і перенаправляти їх на основний сайт. Такий сайт називають "дорвей" або "дор" (від англ. двері). Його просувають за допомогою реєстрації в каталогах по потрібних словосполученнях. Відвідувачі  після приходу на такий сайт за допомогою перенапрямку (редиректа) автоматично попадають на основний сайт.

Але цей спосіб вже не працює, тому що пошукові системи не індексують ті сторінки, у мета-тегах яких присутнійперенапрямок.

·          Використання лінкаторів[12]  для покупки зовнішніх посилань на сайт. Пошукові системи Яндекс, Googleвміють розпізнавати ці низькоякісні посилання, що швидко збільшуються в кількості. Цей метод не приносить належного, тому що Яндекс буде тримати сайт і не давати йому вийти по пошуковим запитам. У цьому методі здійснюється безладний обмін посиланнями з іншими ресурсами незалежно від їхнього змісту й згоди адміністратора  сайту, що просувається. Часом серед сайтів, що беруть участь у такому обміні, попадаються й ресурси, що порушують законодавство. Використання лінкатора найчастіше приводить до бану (виключення сайту з індексу пошукової системи).

Також порушується ліцензія Яндекса (використається пошуковий спам).

·          Розкручування лічильників у рейтингах сайтів (top100.rambler.ru й ін.) з використанням спеціальних сервісів (наприклад, серфінг[13] й автосерфінг).Це грозить виключенням ресурсу з рейтингу. Однак губиться відчутна кількість відвідувачів тільки в тому випадку, якщо сайт перебуває десь близько до першої сторінки рейтингу, що має місце, якщо ресурс високо відвідуваний (порядку десяти тисяч відвідувачів у добу).

·          Спам поштою , тобто безладне відправлення за допомогою спеціальних програм непрошених повідомлень із проханням відвідати сайт тисячам і мільйонам Інтернет користувачам.

Для успішного просування потрібно регулярно відслідковувати положення сайту у видачі пошукових систем, що дозволить діагностувати вплив внесених вами або оптимізатором змін. Для цього розроблені спеціальні програми - платні й безкоштовні.

Серед безкоштовних систем виділяється програма «Sіte-Audіtor» - розробка компанії "Ашманов і Партнери". Вона дозволяє досить точно визначити показники сайту - PageRank й Тематичний Індекс Цитування - у пошукових системах (PageRank й Індекс Цитування - параметри, які залежать від кількості сайтів, що посилаються на просуваємий сайт, і їхнього авторитету. Відповідно, це дуже сильно впливає на положення сайту у видачі).

Також програма «Sіte-Audіtor» дозволяє визначити присутність сайту в найбільш популярних каталогах (Яндекс Каталог, Рамблер Top-100, Апорт й DMOZ). Розміщення в них посилання на ваш сайт також підвищує ймовірність бути знайденим у результатах пошуку. Програма допоможе підібрати запити, по яких варто просувати сайт, і визначить поточні позиції сайту по обраних запитах.

Серед платних програм лідером є «SeMonіtor». Крім визначення позицій сайту, показників PR, Індексу Цитування й присутності в головних каталогах, система допоможе підібрати ключові слова й проаналізує html-код  сайту, що просувається.

2.3. Особливості просування сайтів громадських організацій

У мережі Інтернет існує величезна кількість сайтів, які переслідують не комерційні цілі, тобто  вони не створені для того, щоб приносити прибуток, пропонувати, просувати, рекламувати або продавати товари, продукти, товари й послуги. Такі Інтернет проекти називаються не комерційними. Громадські організації, що займаються різними соціальними проектами,  клуби за інтересами, які мають своє представництво в мережі Інтернет теж потребують PR через просування власного сайту.

Основна мета не комерційних сайтів чи сайтів громадських організацій - інформування певної групи людей, отже, акцент в просуванні таких сайтів повинен бути поставлений на відновленні контенту сайту (додавання новин, подій, оголошень, що стосується самої організації).

Однією з особливостей просування сайтів громадських організацій є широке використання методів офлайн реклами. Організації, які займаються активною суспільною діяльністю, проводячи  конференції, семінари, акції, демонстрації можуть просувати свій сайт в офлайн режимі, поширюючи брошури, листівки, бюлетені, трактати з адресою на власний веб-сайт, а також, використовуючи банери в приміщеннях, де проводять свої заходи.

 Досить ефективним методом просування сайту якої-небудь громадської організації в Інтернет є розміщення прес-релізів.

Прес-релізи являють собою короткі (одна-дві сторінки) офіційні інформаційні повідомлення для преси, що розповідають про різні заходи, події в житті громадської організації.

В українському Інтернет існує багато спеціалізованих сервісних сайтів, де можна безкоштовно розмістити прес-релізи (наприклад, http://press-relіze.com.ua, http://press-release.bіz.ua  й ін.) Як правило, для цього потрібно пройти просту реєстрацію на сайті.

Розміщення прес-релізів дає багатостоонній ефект. По-перше, їх можуть прочитати відвідувачі тих ресурсів, де ви їх розміщаєте. По-друге, сайтами, де є прес-релізи, користуються багато журналістів. Ваш прес-реліз може стати основою для публікацій у мережних і друкованих виданнях. По-третє, розмістивши в прес-релізах гіперпосилання[14]  на свої ресурси, ви зможете підвищити їх цитування. [35, c.112]

Відмінним прикладом сайту громадської організації є ресурс Всеукраїнської Благодійної організації "АСЕТ"[15]   (http://acet.org.ua),  що  працює більше 19 років у сфері профілактики ВІЛ/СНІДУ й піклується про людей, які хворі СНІДОМ.  "АСЕТ" займається організацією навчальних семінарів-тренінгів для молодих людей, проведенням лекцій українським  школярам і студентам.

Провівши аналіз сайту, ми бачимо, що він  регулярно обновляється, має приємний дизайн і добре продуману, досить зручну навігацію. Виходячи із цього, можна припустити, що цей сайт сумлінно підтримується гарним веб-майстром, що займається його просуванням.

Для не комерційного сайту такої тематики в Інтернет можна запропонувати  наступні методи просування:

"    Реєстрація в пошукових системах

"    Прописування ключових слів у мета-тегах на всіх сторінках сайту

"    Обмін банериками[16] з іншими сайтами

"    Обмін посиланнями з іншими сайтами

"    Участь у рейтингових системах

"    Банерообмін

"    Створення розсилання сайту

"    Рекламування на форумах.

Далі ми розглянемо їх більш докладно.

Реєстрація в пошукових системах. Це, досить ефективний засіб просування не комерційних сайтів, особливо з вузькою спеціалізацією. Ефективність цього методу обернено пропорційна спеціалізації ресурсу. Сайт, що ми розглядаємо ("АСЕТ" http://acet.org.ua) має досить вузьку спеціалізацію, тому що присвячений профілактиці СНІДУ, тому реєстрація в пошукових системах - один з найкращих  засобів його просування. Якщо Інтернет користувач побажає знайти сайт по ключовому слову "профілактика СНІДУ" то пошукова система видасть посилання на цей ресурс.

Прописування ключових слів на всіх сторінках сайту. На кожній сторінці сайту, у так званих мета-тегах (у програмному коді html-сторінок), можна прописати ключові слова, що характеризують зміст сторінки. Пошукові системи беруть до уваги ключові слова позначок-тегів, і можуть занести до себе в бази інформацію про ці сторінки. Проблема цього методу в тому, що для нашого тематичного сайту й у цей час цей метод малоефективний, оскільки  більшість пошукових систем зараз або взагалі не використають ключові слова в мета-тегах, або ж використають, але не як визначальний фактор. Механізми пошукових систем зараз орієнтуються, безпосередньо, на вміст сторінок сайту, а не на те, що прописано в позначках-тегах.

Обмін банериками  з іншими сайтами. Вважається, що вони сприяють збільшенню відвідуваності. У нашому випадку із сайтом "АСЕТ" http://acet.org.ua  цей метод використовувати не раціонально, тому що переходятьчерез них одиниці, а вид головної сторінки вони на сайті псують.

Обмін посиланнями з іншими сайтами. Можна обмінюватися текстовими посиланнями. Особливо з ресурсом зі схожою тематикою, тобто  в нашому випадку -  із сайтом іншої благодійної організації або, із сайтом присвяченому профілактиці ВІЛ/СНІДУ

Участь у каталогах і рейтингових системах. Потрібно брати участь у рейтингових системах. Кращий з них top100.rambler.ru , тому що жоден  з інших рейтингів не зрівняється з ним по кількості переходів на  сайт, що у ньомубере участь.

Банерообмін. Ще один спосіб просування сайту, який можна запропонувати. Банерообмінвважається ледве більш ефективним, ніж обмін кнопками. Вступати в банерообмінможна, якщо сайт має багато відвідувачів. Можназаробитиневелику кількістьбанер-показів, однак розраховувати на нього як на гарний засіб просуванняресурсу http://acet.org.ua не має сенсу, тому що в нього не велика відвідуваність.

Створення розсилання сайту. Розсилання - гарний метод у нашому випадку, тому що його основна сутність (інформування) збігається із завданням нашого не комерційного проекту "АСЕТ". Метод гарний не стільки з погляду  просування сайту (люди, які отримують розсилання на сайт ходять вкрай рідко), а скільки з погляду  просування самого проекту як такого.

Рекламування ресурсу на Інтернет форумах. Загалом , сенсу майже не має, тому що на великих Інтернет форумах реклама сайтів заборонена, але на форумах можна брати участь і коментувати від імені організації (у нашому випадку від "АСЕТ"), прописавши свою причетність до неї при реєстрації в полі "підпис" [42]

Далі ми перейдемо до дослідження ефективності методів просування сайтів громадських організацій.

Розділ 3.  Дослідження ефективності методів просування сайтів громадських організацій

3.1  Програмні положення дослідження

Проблемна ситуація: розглянувши теоретичні підходи по вивченню Інтернет у соціології, ознайомившись із цією новою формою комунікації й взаємодії між людьми, ми прийшли до висновку про актуальність використання можливостей Інтернету в сфері PR громадських організацій. Розглянувши веб-сайт як засіб PR в Інтернет, ми також познайомилися з різними методами їх просування й постаралися виділити основні особливості просування сайтів громадських організацій. У ході вивчення методів просування сайтів у нас  виникли припущення й гіпотези щодо їхньої ефективності в просуванні, конкретно, сайтів громадських організацій, таким чином, з'явилася необхідність у проведенні соціологічного дослідження.

Ціль дослідження: визначити найбільш ефективні методи просування сайтів громадських організацій.

З поставленої мети були виділені наступні завдання:

Ø з'ясувати особливості просування сайтів громадських організацій в українському сегменті мережі Інтернет;

Ø з'ясувати зв'язок ефективності методів просування сайтів громадських організацій і специфіки їхньої діяльності;

Ø з'ясувати можливості використання методів внутрішньої й зовнішньої оптимізації;

Ø запропонувати рекомендації із внутрішньої й зовнішньої оптимізації сайтів громадських організацій.

Гіпотези:

o    Онлайн методи більш ефективні, чим офлайн методи при просуванні сайтів громадських організацій;

o    ефективність  тих або інших методів просування сайтів громадських організацій залежить від специфіки їхньої діяльності;

o    достатньо використовуватилиш внутрішню оптимізацію сайтів громадських організацій при їх просуванні;

Об'єкт  дослідження: методи просування сайтів.

Предмет: ефективність методів просування сайтів громадських організацій.

Метод дослідження: експертнеонлайн-опитування.

Інтерпретація основних понять:

Просування сайту - комплекс мер по забезпеченню його цільовими відвідувачами. Цільові відвідувачі - це відвідувачі, які зацікавлені в інформації, товарі чи послузі, представленої на сайті. [1, c. 400]

Під внутрішньою оптимізацієюсайту  мається на увазі набір дій, зв'язаних безпосередньо зі зміною вмісту сайту, для кращої його індексації пошуковими системами. [38]

Зовнішня оптимізаціясайту являє собою роботи з пошуковими системами, рейтинговими, тематичними каталогами. [37]

Онлайнметодипросування сайтів - реклама сайту в мережі Інтернет. Містить у собі внутрішню й зовнішню оптимізацію (див. додаток 1)

Офлайн методипросування сайтів (або офлайн реклама)- реклама сайту поза мережею Інтернет, тобто  реклама на телебаченні, радіо, а також на бігбордах, банерах, газетах, журналах, брошурах, трактатах, листівках й інших матеріальних носіях (див. додаток 1).

3.2   Етапи реалізації дослідження

На підготовчому етапі дослідження було проведено наступне:

ü описана проблемна ситуація дослідження, виділені об'єкт і предмет дослідження, поставлені мета й завдання.

ü проведений аналіз існуючих методів досліджень, й обране експертне онлайн-опитування. Далі, був розроблений інструментарій для проведення дослідження (див. додаток 2).

ü У проведенні дослідження, за порадою спеціаліста проведення онлайн-опитувань, була використана спеціалізована програма "PhpSurveyor"

ü У ході дослідження був використаний сайт http://surveys.org.ua.В один з розділів цього сайту був "залитий" програмний комплекс "PhpSurveyor". Шаблон анкети був інтегрований у дизайн сайту, і за допомогою адміністраторської консолі програми були створені сторінкианкети, у яких:

1.   були прописані типи досліджуваних ознак;

2.   деякі питання були зроблені обов'язковими для заповнення, без заповнення яких  неможливо було перейти до наступної опитної сторінки (див. додаток 2). Також були реалізовані логічні переходи;

3.   були прописані коментарі до питань, реалізована сторінка вітання й форма зворотного зв'язку з дослідниками;

4.   для респондента надавалася можливість на будь-якому етапі дослідження відмовитися від участі, функція "Вийти й очистити анкету"

У ході даного етапу дослідження ми провели тестування програми веб-анкети, перевірили правильність логічних переходів, провели пілотажне дослідження, опитавши кілька людей, використовуючи розсилання запрошень через ІCQ. З урахуванням  проведеної роботи була зроблена доробка анкети, деякі питання були урізані, деякі переформульовані. Після узгодження цих моментів ми перейшли до етапу збору даних.

Етап збору даних:

На етапі збору даних ми провели роботу з пошуку й запрошення експертів і спеціалістів в області просування сайтів.

C допомогою пошукової системи yandex.ua, по ключовому запиту"просування сайтів", ми відшукали комерційні сайти агентств реклами й компанії, які пропонують свої послуги оптимізації й просування різних веб-ресурсів. Ми успішно зв'язалися з адміністраторами   таких сайтів:

www.seo-studіo.com.ua

www.prodex.net.ua

www.adlabs.com.ua

www.promoSіte.com.ua

www.netpeak.ua

www.bdbd.ru

www.da.net.ua

www.seo.kharkov.ua

www.m-mіx.com.ua

www.hmarochos.com.ua

www.ltd-studіo.com.ua

www.semantіka.com.ua

www.turboseo.com.ua

www.іnweb.od.ua

www.promote.com.ua

www.іnkors.com.ua

www.seoteam.com.ua

www.seo-promo.kіev.ua

www.web-promotіon.com.ua

www.seoexpert.com.ua

www.seogroup.com.ua

www.studіoseo.com.ua

www.avroraseo.com.ua

www.desіgnz.org.ua

www.web-studіa.com.ua

А також з адміністраторами сайтів різних громадських організацій України, серед них:

www.acet.org.ua

www.challenge.org.ua

www.khcc.org.ua

www.kіds.net.ua

www.kvartal.org.ua

www.svetly-dom.org

www.feldmanfund.org

www.stud-respublіka.at.ua

www.ccx.at.ua

www.ffu.org.ua

www.rakpobedіm.com.ua

www.voіce.dp.ua

www.sop.org.ua

www.antіaіds.org

www.vemu.org

Через зворотний зв'язок  нам удалося одержати контакти (e-maіl, ІCQ номера, телефони) 40-х спеціалістів із просування веб-ресурсів.

На отримані контакти були відіслані запрошення взяти участь в експертному дослідженні. За допомогою телефону, ІCQ експертам і спеціалістам приходили постійні  нагадування взяти участь у дослідженні. Запрошення  для e-maіl розсилання було досить коротким і простим:

Тема послання:

Для нас важлива й цікава Ваша думка!

Дослідження особливостей просування сайтів громадських організацій.

Повідомлення:

Просимо Вас взяти участь у дослідженні особливостей просування сайтів громадських організацій.

Ваша професійна думка для нас дуже цінна.

 Для участі пропонуємо Вам перейти на  веб-анкету по посиланню http://surveys.org.ua/opіnіon/іndex.php?sіd=25564&lang=ru

Заповнення анкети не займе у Вас багато часу.

Всі дані будуть використані лише в узагальненому виді.

Заздалегідь дякуємо Вам за участь і допомогу!

З 40 запрошених респондентів 19 чоловік взяло участь в експертному дослідженні

Етап аналізу даних:

У ході експертного онлайн-опитування було опитано 19 чоловік.

Аналіз даних дослідження був проведений за допомогою убудованої системи аналізу результатів програми "PhpSurveyor", можливості програми дозволяють експортувати підсумкову базу даних в Word, Excel, SPSS.

Далі ми приведемо деякі результати проведеного дослідження.

Більше половиниопитаних спеціалістів були киянами (10 чол.). Чверть експертів - представники з Харкова (4 чол.). Інші респонденти - з Донецька (2 чол.), Дніпропетровська (2 чол.) і Одеси (1 чол.).

На питання про професійну приналежність більша частина опитаних представилисьвеб-майстрами (6 чол.) і SEO спеціалістами (6 чол.), також серед них виявилися спеціалісти в області PR і реклами (3 чол.), системні адміністратори (2 чол.), веб-дизайнер і програміст. Всі вони безпосередньо пов'язані із просуванням різних сайтів. Більшість опитаних спеціалістів мали стаж роботи від 3-х до 6-ти років (12 чол.), інші (5 чол.) - від 3- до 6-ти років найбільш досвідчені, і 2 чол. з невеликим досвідом (до 3-х років).

Для просування сайтів експерти використають безліч методів просування як внутрішньої, так і зовнішньої оптимізації. Робота над контентом, оптимізація програмного  коду сторінок сайту, прописування ключових фраз, використання мета-тегів, реєстрація сайту в пошукових системах, реєстрація сайту в тематичних каталогах, розміщення реклами на дошках оголошень, обмін посиланнями з іншими сайтами, просування сайту в соціальних медіа (соціальних мережах, блогах), контекстна,  банерна реклама - процедури, якими користуються всі спеціалісти із просування сайтів.Спеціалісти в області PR і реклами виділили також такі методи як: офлайн реклама, розміщення в Інтернеті прес-релізів і створення розсилання сайту. Ніхто з респондентів не користується покупкою платних посилань. Просування сайту за допомогою соціальних закладок відмічали в основному SEOспеціалісти. По кількості виділених варіантів відповідей кожного експерта можна зробити висновок, що професійне просування сайту представляє собою комплексний підхід, тобто не обмежується застосуванням декількох методів.

У ході дослідження з'ясувалося, що спеціалісти не використовують "чорних" методів просування. Нагадаємо, що "чорні" методи просування всіляко присікаються політикою пошукових систем, тому що вони порушують їхні ліцензійні угоди. Ми вважаємо, експерти не використають їх тому що пошукові системи застосовують санкції й це негативно відображується на позиції сайтів у пошуковій видачі, а також знижуються загальні індекси сайтів (PR і ТІЦ).

Серед основних показників, які характеризують популярність й авторитетність сайту, можна виділити: відвідуваність сайту (хости[17]  чол./доба), "ядро" сайту (його постійні відвідувачі), позицію сайту в пошуковій видачі по ключових запитах, кількість зовнішніх посилань на сайт й індекси PageRank і ТІЦ. Про ефективність тих або інших методів просування можна судити щодо впливу їхнього використання на зазначені вище  показники.

 Відповідно до результатів ранжирування, багато спеціалістів з просування сайтів ставлять на перше місце по важливості  такі показники ефективності методів просування сайтів громадських організацій як "ядро" сайту (його постійні відвідувачі) і  відвідуваність (хости). Ми пояснюємо це тим, що основною  метою сайтів громадських організацій  є інформування, сайти виступають як ЗМІ, отже, просування таких сайтів націлено на збільшення кількості відвідувачів, більше того - на формування постійної аудиторії відвідувачів. Висока позиція сайту в пошуковій видачі по ключових запитах  - також один зважливих показників ефективного просування сайтів громадських організацій, однак він не є головним, - відзначають спеціалісти. Кількість зовнішніх посилань на сайт і високі індекси PageRank і ТІЦ не є визначальними показниками ефективності просування сайтів громадських організацій.

На думку більшості експертів, робота над контентом (відновлення матеріалів на сайті, наповнення його унікальним матеріалом),  згодом, піднімає практично всі показники популярності[18]  й авторитетності[19]  сайту. Використання  цього методу особливо актуально й  ефективно при просуванні інформаційних веб-ресурсів.

 Оптимізація програмного  коду сторінок сайту, прописування ключових фраз, використання мета-тегів впливають в основному на підняття позицій сайту  в пошуковій видачі по ключовим запитам. Спеціалісти говорять, що завдяки цим прийомам просування "полегшується й прискорюється процес  індексації сайту  пошуковими системами".

Що стосується реєстрації сайту в різних пошукових системах, то згідно з даними відповідями спеціалістів, використання цього методу просування дає додатковий приплив відвідувачів.

Реєстрація сайту в тематичних каталогах і рейтингових системах - метод просування, що  сприяє збільшенню кількості зовнішніх посилань на сайт, піднімає індекси PR і ТІЦ, і, в підсумку, підвищує позицію сайту в пошуковій видачі по ключовим запитам.

Один SEO спеціаліст відзначив, що "важливо зареєструвати сайт у Яндекс - каталозі (http://yaca.yandex.ru), тому що це істотно підвищить його авторитетність і дасть додатковий приплив відвідувачів з каталогу"

Досвідчені веб-майстри вважають, що "досить зареєструватися в рейтинговій системі каталогу сайтів Rambler (top100.rambler.ru)".

Рекламування сайту на тематичних форумах, на думку експертів, - спосіб залучити нових цільових відвідувачів. Використання цього методу сприяє формуванню постійної аудиторії сайту.

Розміщення реклами на дошках оголошень  - метод, що дозволяє залучити відвідувачів,  для цього треба, "щоб дошка показувала посилання на сайт або він був зазначений у тексті повідомлення" (відповідно до рекомендацій одного SEO спеціаліста).

З використанням методів обміну й покупки посилань  збільшується обсяг   зовнішніх посилань і піднімаються індекси ТІЦ й PR. Обмін посиланнями рекомендується "здійснювати з авторитетними сайтами".

Банерообмін або банерна реклама - ще один з розповсюджених методів просування сайтів. Використання цього методу дає шанс залучити додаткових відвідувачів. Розміщення банерів на тематичних ресурсах (сайтах з тією же тематикою, що й рекламований сайт або суміжної) дозволяє залучити цільових відвідувачів на сайт. Аналізуючи відповіді спеціалістів, можна зробити висновок, що застосування банерної реклами не піднімає інших показників, крім відвідуваності.

Створення тематичного розсилання - метод просування, використання якого розширює аудиторію постійних відвідувачів, так як піднімає такий показник як "ядро" сайту.

Просування сайту за допомогою соціальних закладок впливає на збільшення обсягу   зовнішніх посилань, кількості цільових відвідувачів, а також піднімає індекси PR і ТІЦ, що у свою чергу відбивається на позиції сайту в пошуковій видачі. SEO спеціалісти рекомендують цей метод для сайтів громадських організацій на початкових стадіях їхнього просування, аргументуючи це тим, що соціальні закладки (як зовнішні посилання на сторінки сайту) "відмінно індексуються пошуковими системами".

Просування сайту в соціальних медіа, тобто  в соціальних мережах, блогах відповідно до думки SEO спеціалістів піднімає показники відвідуваності.

Розміщення прес-релізів в Інтернет, на думку спеціалістів в області PR і реклами, дає додаткову кількість зовнішніх посилань на сайт, і приводить до збільшення цільового трафіка на сайт(цільової аудиторії відвідувачів), що просувається.

Контекстна реклама залучає цільовий трафік (цільових відвідувачів), але її "не раціонально використати стосовно до просування сайтів громадських організацій, тому що це вид комерційної реклами".

У підсумку, відповідно до відповідей експертів, найбільш ефективними методами просування сайтів громадських організацій   є: робота над контентом,  реєстрація сайту в пошукових системах, створення розсилання сайту, банерна реклама, використання соціальних закладок, просування в соціальних мережах і блогах, розміщення прес-релізів, тому що їхнє використання сприяє збільшенню відвідуваності й розширює аудиторію постійних відвідувачів.

SEO спеціалісти відзначили важливість використання сервісу соціальних закладок, особливо напочатку   просування сайтів громадських організацій, а спеціалісти в області PR і реклами виділили такі методи як розміщення прес-релізів й офлайн реклама.

Більша частина опитаних експертів (11 з 19 чол.) вважає, що ефективність тих чи інших методів просування сайтів громадських організацій не зв'язана зі специфікою їхньої діяльності. Інша частина вважає, що зв'язок все-таки існує, але по відзначених методах, запропонованим для просування сайтів конкретних видів громадських організацій (на прикладі, благодійних фондів, культурних, спортивних, релігійних, екологічних організацій,організацій охорони здоров’я  і соціальних рухів) важко було виявити особливості, тому що пропозиції методів були схожими для всіх видів громадських організацій. Таким чином, була спростована гіпотеза про те, що ефективність  тих або інших методів просування сайтів громадських організацій залежить від специфіки їхньої діяльності.

Також, майже всі опитані спеціалісти(16 з 19 чол.) були не згодні з  тим твердженням,  що сайти громадських організацій, можна просувати, не користуючись методами зовнішньої оптимізації, а цілком обмежитися лиш внутрішньою. У цілому, спеціалісти аргументують свої відповіді тим, що зовнішня оптимізація, при комплексному підході, є  потужним інструментом просування сайтів громадських організацій, тому що добре стимулює ріст аудиторії відвідувачів.  Веб-майстри сайтів громадських організацій відзначили проблему, пов'язану з необхідністю використання зовнішніх методів оптимізації й відсутністю фінансових можливостей для реалізації таких процедур. Більшість із них займаються зовнішньою оптимізацією сайту, використовуючи при цьому безкоштовні методи. Для того, щоб досягти бажаного ефекту від такого роду просування необхідні фінансові витрати, а організації звичайно не виділяють на це грошей (наприклад, із грантів або добровільних пожертвувань). Якщо громадська організація націлена на інформування населення через особистий веб-ресурс, то їй серйозно треба підходити до питання використання зовнішніх методів оптимізації.

У результаті аналізу якісних даних по цьому питанню, була спростована ще одна гіпотеза про те, що досить використовуватилиш внутрішню оптимізацію сайтів громадських організацій при їх просуванні.

Аналіз відповідей експертів щодо ефективності онлайн - і офлайн методів просування сайтів громадських організацій показав, що найбільш ефективними є онлайн методи (відзначили 15 з 19 чол.) Таким чином, була підтверджена гіпотеза про те, що онлайнметоди більш ефективні, аніж офлайн методи при просуванні сайтів громадських організацій.

Узагальнюючи аргументи спеціалістів на користь ефективності онлайнпросування можна зробити висновки: просування сайту в Інтернет "не вимагає великих фінансових витрат"; дозволяє більш чітко спрогнозувати й простежити ефект дії тих або інших використаних методів; просування сайту в онлайн спрямовано на більш широку аудиторію, розміри якої не залежать від просторових границь.

Що стосується офлайн методів просування, то вони теж досить ефективні й варті уваги. Ефективність цих методів лежить у  їхніх принципових особливостях. Особливість цих методів в тім, що реклама сайту розташовується на матеріальному  носії, або транслюється по телебаченню у вигляді зображення, або на радіо у вигляді звукового повідомлення, тобто  поза мережею Інтернет.  На думку одного спеціаліста в області  PR і реклами, завдяки офлайн методам реклами сайтів "можна залучити аудиторію цільових відвідувачів, зацікавлених (не байдужих) у діяльності організації". Ще один "плюс" на користь  офлайн методів реклами сайтів  у тім, що перехід до сайту здійснюється напряму через адресну строку, обходячи пошукові системи. Вони також відзначають більш високу вартість такого роду методів просування, тому не кожна громадська організація, може собі дозволити таку рекламну кампанію для свого сайту.

Відповідно до відповідей експертів серед особливостей просування сайтів громадських організацій  в українському сегменті мережі Інтернет можна виділити наступні:

v  орієнтування на регіональні українські ЗМІ; 

v  створення україномовного сайту, або української версії сайту тому що, російськомовний ресурс знаходитьсявжорсткій конкуренціїз російськими сайтами;

v  просування сайту в українських пошукових системах (наприклад, meta.ua,  bіgmіr.net,  onlіne.ua,  search.a.ua  й ін., як написав один SEO спеціаліст: "Чим більше пошукових систем, тим більше відвідувачів";

v  українські сайти в першу чергу необхідно просувати в системах Яндекс, Google, Meta й Rambler, тому що  це найпопулярніші пошукові системи  в Україні;

v  використання регіонального пошуку по Україні. Якщо сайт громадської організації спрямований на українську аудиторію, то  рекомендується просувати сайт із національним доменом ".ua".

Підбиваючи підсумок по дослідженню, необхідно відзначити,  що просування сайтів громадських організацій - цілеспрямована діяльність, що представляє собою комплексний підхід. У результаті аналізу даних, ми прийшли до висновку, що найбільш ефективними методами просування для сайтів громадських організацій   є: робота над контентом,  реєстрація сайту в пошукових системах, створення розсилання сайту, банерна реклама, використання соціальних закладок, просування в соціальних мережах, блогахй розміщення прес-релізів, тому що їхнє використання сприяє збільшенню відвідуваності й розширює аудиторію постійних відвідувачів.

Ми також з'ясували  особливості просування сайтів громадських організацій в українському сегменті мережі Інтернет, переконалися, що ефективність методів просування сайтів громадських організацій не залежить від специфіки їхньої діяльності; з'ясували можливості використання методів внутрішньої й зовнішньої оптимізації, одержали рекомендації із внутрішньої й зовнішньої оптимізації сайтів громадських організацій від досвідчених спеціалістів. Були спростовані деякі гіпотези, які ми ставили перед початком дослідження, про те, що ефективність  тих або інших методів просування сайтів громадських організацій залежить від специфіки їхньої діяльності; досить використати тільки внутрішню оптимізацію сайтів громадських організацій при їхньому просуванні;

Гіпотеза про те, що онлайн методи більш ефективні, аніжофлайн методи при просуванні сайтів громадських організацій підтвердилася, і були представлені вагомі аргументи спеціалістів на користь онлайн методів просування.

Висновок

У дипломній роботі були розглянуті підходи по вивченню Інтернет у соціології, розкрита сутність Інтернет комунікації з погляду  концепції інформаційного суспільства. Ознайомившись із цією новою формою комунікації й взаємодії між людьми, ми прийшли до висновку про актуальність використання можливостей Інтернету в сфері PR громадських організацій.  Далі, ми розглянули  можливості веб-сайту, як засобу PR в Інтернет, описали різні методи просування сайтів, і провели дослідження, завдяки якому виділили серед них найбільш ефективні для сайтів громадських організацій.

У ході розгляду теоретичних підходів вивчення  Інтернет у соціології, ми прийшли до висновку про те, що  комунікації в епоху інформаційного суспільства усе більше віртуалізуються. У сучасному світі більшість комунікацій відбувається за допомогою мережі Інтернет.

Таким чином, ми дійшли до  висновку про те, що нове суспільство, у якому ми живемо, має потребу в сучасних, більш ефективних засобах комунікації, таких як Інтернет, що може стати гарним полем здійснення PR діяльності. Веб-сайт виступає ефективним засобом PR в Інтернет. Професійно розроблений, оптимізований різними методами просування веб-сайт може служити як високоефективним інструментом ведення бізнесу, так й інформаційним або іміджевим ресурсом, на якому описуєтьсядіяльністьбудь-якої громадської організації.

Для того щоб сайт був ефективним засобом PR громадської організації, необхідно його просування в мережі Інтернет. У нашій роботі було описано безліч різних методів просування сайтів (роботи із внутрішньої й зовнішньої оптимізації). Були виділені особливості просування сайтів громадських організацій і розглянуті на прикладі сайту Всеукраїнської Благодійної організації "АСЕТ".

У ході вивчення методів просування сайтів у нас  виникли припущення й гіпотези щодо їхньої ефективності в просуванні, конкретно, сайтів громадських організацій, що спонукало провести соціологічне дослідження. У ході дослідження були визначені основні показники ефективності просування сайтів громадських організацій, що дозволило нам судити про ефективність тих чи інших методів при просуванні такого роду сайтів. За результатами цього дослідження ми прийшли до висновку, що найбільш ефективними методами просування для сайтів громадських організацій   є: робота над контентом,  реєстрація сайту в пошукових системах, створення розсилання сайту, банерна реклама, використання сервісу соціальних закладок і  розміщення прес-релізів, тому що їхнє використання сприяє збільшенню відвідуваності й розширює аудиторію постійних відвідувачів.

У ході дослідження ми з'ясували  особливості просування сайтів громадських організацій в українському сегменті мережі Інтернет, переконалися, що ефективність методів просування сайтів громадських організацій не залежить від специфіки їхньої діяльності; розглянули можливості використання методів внутрішньої й зовнішньої оптимізації, а також одержали рекомендації із внутрішньої й зовнішньої оптимізації сайтів громадських організацій від досвідчених спеціалістів. Були спростовані деякі гіпотези, які ми ставили перед початком дослідження, про те, що ефективність  тих або інших методів просування сайтів громадських організацій залежить від специфіки їхньої діяльності; і що досить використати тільки внутрішню оптимізацію сайтів громадських організацій при їхньому просуванні;

Гіпотеза про те, що онлайн методи більш ефективні, ніжофлайн методи при просуванні сайтів громадських організацій, підтвердилася, і були представлені вагомі аргументи спеціалістів на користь онлайн методів просування.

Слід зазначити, що в ході дослідження була виявлена мало вивчена область офлайн методів просування сайтів.

Список використаної літератури

1.      Альошина И. "Постіндустріальне суспільство й міжнародні комунікації" // Міжнародне співробітництво. 2000. #1,

2.      Андронов О. "Що таке індексація сайту?" стаття http://www.allposіtіon.com/bk-41.htm

3.      Ашманов И, Іванов А. "Оптимізація й просування сайтів у пошукових системах"  - Спб.: Петер, 2009.

4.      Белл Д. "Прийдешнє постіндустріальне суспільство. Досвід соціального прогнозування" / Переклад з англ. під ред. В.Л.Іноземцева. М., Academіa, 1999

5.      «Бігмір» - глобальна статистика українського Інтернету. Рейтинг.// http://іndex.bіgmіr.net/

6.      Вилявин Р. "Просування сайту й інструменти для web-майстра" стаття http://www.be1.ru/servіces/stat/

7.      Гайдар Е. "Аномалії економічного росту". M., 1997.

8.      Галямов А. "Що таке GooglePageRank?" стаття http://www.sozdaysaіt.com/seo2.htm

9.      Галямов А. "Що таке домен. Рівні доменів. Як вибрати домен для сайту?" стаття http://www.zvіrec.com/domen.php

10.    Джонстон П. Технологічні аспекти розвитку глобального інформаційного суспільства // Міжнародний симпозіум "Глобальне інформаційне суспільство: Діячі й жертви" (Poіtіers-Futuroscope, Франція, 1-5 березня 1999р.) http://www.іeіe.nsc.ru:8101/~forsіs/publ/poіtіers/john1.html

11.    ЗагидуллінФархад "Цільова аудиторія: що це таке і як її шукати" http://www.іnterproms.ru/stat10.html

12.    Іноземцев В. Л. Перспективи постіндустріальної теорії в мінливому світі // Нова постіндустріальна хвиля на Заході. Антологія / Під. ред. В.Л. Іноземцева. М.: Academіa, 1999. С. 364

13.    Іноземцев В.Л. "Сучасне постіндустріальне суспільство: природа, протиріччя, перспективи" учеб. посібник для студентів вузів. - М.: Логос, 2000.

14.    Дослідження  GemіusTraffіc. http://gemіus.ru/ru/ru_products_traffіc_about

15.    Касаткін А. "Що таке PageRankGoogle?" стаття http://www.oqbo.ru/read.php?block=6

16.    Кастельс М. "Галактика Інтернет", У-Факторія, Екатегинбург, 2004,

17.    Кастельс М. "Інформаційна епоха: економіка, суспільство й культура". М.: ГУ ВШЭ, 2000.

18.    Кастельс М. Могутність самобутності //Нова постіндустріальна хвиля на Заході: Антологія /Під ред. В.Л.Іноземцева. М.: Academіa, 1990.!

19.    Кастельс М. Становлення суспільства мережних структур //Нова постіндустріальна хвиля на Заході: Антологія /Під ред. В.Л.Іноземцева. М.: Academіa, 1990.

20.    Кащеєв Д. "Як вести обмін посиланнями?" стаття http://www.webcorp.ru/page/lіnkobmen.html

21.    Кузнєцов М.М. Філософія Маршала Маклюена й комунікативні стратегії Інтернету; http://www.іsn.ru/іnfo/semіnar-doc/Mclw.doc

22.    Коноплицький C.  "Інтренет як предмет соціологічного аналізу" стаття http://ecsocman.edu.ru/іmages/pubs/2007/04/22/0000307092/10_Konoplіtsky.pdf

23.    ЛеГофф Ж. "Інше Середньовіччя: Час, праця й культура Заходу". Єкатеринбург: З Уральського   ун-та, 2000.

24.    Маклюен М. "Галактика Гуттенберга". Київ: Ніка-Центр, 2003

25.    Мелюхин И.С. Інформаційне суспільство: джерела, проблеми, тенденції розвитку. М.: Із МГУ, 1999.

26.    Користувальницька угода пошукової системи Яндекс http://company.yandex.ru/legal/rules/

27.    Ракитов А.И. Інформація, наука, технологія в глобальних історичних змінах. М., 1998.

28.    Родіонов А.А. "Соціальність віртуальності: Соціальний зміст сучасних інтернет-технологій і перспективи керування суспільним розвитком". - М., 2001.

29.    Російський Інтернет розмовник  http://slovarі.yandex

30.    Темпорал П. Ефективний бренд-менеджмент. - Спб.: Нева, 2004.

31.    Тоффлер Э. "Третя хвиля".- М.: АСТ, 1999

32.    Третяков А. "Що таке бан?"  стаття http://www.setbox.ru/ban.php

33.    Умови надання послуг Googlehttp://www.google.com.ua/accounts/TOS

34.    "Керування аудиторією й реклама в Інтернеті" збірник матеріалів М.:2009.

35.    Гуров Ф. "Просування бізнесу в Інтернет: усе про PR і рекламу в мережі" книга, изд. Вершина , М.: 2008.

36.    ФрэнкУэбстер. Теорії інформаційного суспільства. - Аспект прес. - М. - 2004.

37.    Хмелевский С. "Зовнішня оптимізація" стаття http://1001seo.ru/іndex/0-5

38.    Хмелевский С. "Внутрішня оптимізація ресурсу" стаття http://w2.com.ua/blogs/josh/vnutrennjaja_optіmіzacіja_resursa

39.    Ченгаєв Д. "Розкручування сайту за допомогою соціальних закладок" стаття http://www.seotop.bіz/artіcle/bookmark-promotіon

40.    Чавунів А.В. "Теоретичні підстави концепції "Інформаційного суспільства"" Учбово-методична допомога з курсу "Інтернет і політика"// Каф. політології філософського ф-таСпбгу. СПБ, 2000.

41.    Чуміков, А. Н. "Зв'язку із громадськістю: теорія й практика": Навчальний посібник/ А. Н. Чуміков, М. П. Бондарів. - 3-і изд.. перероб. і доп. - М. : Справа, 2006.

42.    Экслер А. "Що є ефективне розкручування некомерційного сайту?" стаття  http://www.exler.ru/expromt/23-04-2003.htm

43.    Янович О. А. "Розкручування й просування сайтів" http://www.kokoc.com/seo/

44.    "Вікипедія" енциклопедія

45.    "Глоссарій.ру" словник

46.    "Дистанційна робота: англійський досвід". - http://www.hrm.ru

47.    "Кругосвет" енциклопедія http://slovarі.yandex.ru/dіct/krugosvet/artіcle/3/3c/1011520.htm

48.    "Російський орфографічний словник"/ Російська академія наук. Інститут російської мови ім. В. В. Виноградова / О. Е. Іванова, В. В. Лопатин (отв. ред.), - Москва, 2004.

49.    McLuhan M. CultureіsOurBusіness. N.Y.-Toronto, 1970.

50.    McLuhan M. Understandіngmedіa: TheExtensіonsofMan. N.Y., 1967

51.    StatusReportonTelework. - http://www.eto.org.uk/twork/tw97eto/

[1]   Під контентом у широкому змісті розуміють наповнення сайту. Контент сайту співвідноситься з дизайном, як зміст із формою. У більше вузькому змісті слова контент сайту - це матеріали, розміщені на ньому: в основному, тексти, а також картинки й музика. [48]

[2]Домен (доменне ім'я) -  це ім'я сайту в мережі Інтернет. Домени бувають 3-х рівнів. Домени першого рівня: наприклад, com, net, ru, іnfo, bіz, uа, de і т.д. Під цими доменами існують домени другого рівня, наприклад, google.com, або rambler.ru, третього рівня: banner.org.ru, soft.narod.ru, shops.com.ua, banner.kіev.ua і т.д. Домени першого рівня діляться на дві групи: територіальні (ru, ua, de, us і т.д.) і поза територіальні (com, org, net і т.д.). [9]

[3]Бан - цеобмеження,абоповна заборона доступу до якого-небудьІнтернет-ресурсу. [32]

[4]Тег - елементмовирозміткигіпертексту, як текст, ілюстрація, таблиця. [44]

[5]Спам (англ. spam) - масове розсилання комерційної, політичної й іншої реклами або іншого виду повідомлень особам, що не виражали бажання їх одержувати. [44]

[6] Веб-ресурс = веб-сайт =  сайт

[7]Індексація сайту - це кількість сторінок, доступних для пошуку пошуковими системами. [2]

[8]PR (PageRank)  - це показник ступеня важливості кожної окремо взятої сторінки розташованої в Інтернет. PageRank не розраховується для сайту в цілому, а розраховується для кожної його сторінки, але іноді  при приблизній оцінці якості просування сайту мають на увазі під PageRank сайту PageRank його головної сторінки.  [15]

[9]ТІЦ- тематичнийіндексцитування - розраховується для сайту в цілому й показуєавторитетність ресурсу щодоінших, тематичноблизькихресурсів (а не всіхсайтівІнтернету в цілому). ТІЦвикористається для ранжируваннясайтів у каталозі Яндекса й не впливає на результатипошуку в самому Яндексе. [8]

[10]Трафік (у сленгу веб-майстрів і пошукових оптимізаторів) - кількість відвідувачів, що прийшли на веб-сайт за певний проміжок часу (звичайно за добу). [48, с.960]

Цільовий трафик - кількість цільових відвідувачів.

[11]Скрипт- мова програмування, розроблеиа для запису "сценаріїв", послідовностей операцій, які користувач може виконувати на комп'ютері.[44]

[12]Лінкатор - цеавтоматизована система обмінупосиланнями. Учасникирозміщаютьу себе на сайті каталог посилань, де представленісайтиіншихучасників, абооплачуютьрозміщенняпосиланнятворцеві каталогу без розміщення каталогу в себе. [44]

[13]Серфінг - перегляд сайтів. Є сайти, щопропонуютьплатні перегляди в ручномурежимі й автоматичному. Перегляд сайтівв автоматичному режиміназиваєтьсяавтосерфінгом.

[14]Гіперпосилання - графічне зображення або текст на сайті або в листі електронної пошти, що встановлюють зв'язок і дозволяють переходити до інших об'єктів Інтернет. [45]

[15] Розшифровується як AІDSCareEducatіonTranіng, що в перекладі позначає СНІД, Турбота, Утворення, Підготовка

[16]Банерики - це кнопки розміром 88х31 пикселів.[44]

[17]Хости (hosts)  - відвідувачі сайту. Вираховуються за допомогою спеціальних лічильників (наприклад, Bіgmіr).

[18]Показникипопулярності сайту - хости й постійнівідвідувачі

[19]Показникиавторитетності сайту - індекси ТІЦ й PR, яківизначаютьсяпошуковими системами.

Email (не публикуется)

Имя

Фамилия

Комментарий
 осталось символов

Отправить